Більшість інформації людина отримує з різних джерел і найголовнішим можна сказати те, як вона вміє слухати.
1. Виявити свої звички слухання, слабкі і сильні сторони, характер помилок, що допускаються. Чи не надто швидко ви судите про людей? Чи часто ви перебиваєте співрозмовника? Які перешкоди спілкування характерні для відповідей? Які з них найчастіше повторюються? Знання своїх звичок – це перший крок до їхнього вдосконалення.
2. Не уникайте відповідальності за спілкування. Вона взаємна, оскільки у спілкуванні беруть участь двоє, причому у ролі слухача виступають поперемінно. Вмійте вказати співрозмовнику, що ви справді слухаєте та розумієте його. Цього можна досягти уточнювальними питаннями, активними емоціями. Як може співрозмовник дізнатися, що ви розумієте, якщо ви самі не скажете йому про це?
3. Будьте уважні. Вмійте підтримувати з співрозмовником візуальний контакт, але без настирливості чи погляду (що іноді приймається на ворожість). Слідкуйте, щоб ваші пози і жести говорили, що ви слухаєте співрозмовника. Пам'ятайте, що партнер хоче поводитися з уважним живим співрозмовником.
4. Вмійте зосереджуватись на тому, що говорить співрозмовник. Це вимагає свідомих зусиль, оскільки зосереджена увага утримується недовго (менше однієї хвилини). Намагайтеся до мінімуму звести ситуаційні перешкоди (телевізор, телефон).
5. Намагайтеся зрозуміти як сенс слів, а й почуття співрозмовника. Пам'ятайте, що люди передають свої думки та почуття “закодованими”, відповідно до прийнятих соціальних норм.
6. Вмійте бути спостережливим. Слідкуйте sa немовними сигналами того, хто говорить, оскільки на емоційне спілкування припадає більша частина спілкування. Слідкувати треба виразом обличчя співрозмовника, як він дивиться на вас, як підтримує контакт, як сидить або стоїть, як поводиться під час розмови. Чи відповідають немовні сигнали співрозмовника його промови чи суперечать їй?
7. Дотримуйтесь схвальної реакції щодо співрозмовника. Ваше схвалення допомагає йому точніше висловити свої думки. Будь-яка негативна реакція з вашого боку викличе у того, хто говорить захисну реакцію, почуття невпевненості, настороженість.
8. Прислухайтеся до себе. Ваше занепокоєння та емоційне збудження заважають слухати партнера. Якщо. його мова і поведінка торкаються ваших почуттів, постарайтеся висловити їх, це прояснить ситуацію. Вам стане легше слухати співрозмовника.
9. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника – отримати від вас щось реальне або змінити вашу думку, або змусити вас зробити щось. У цьому випадку дія – найкраща відповідь співрозмовнику.
