Напевно, перша та головна перешкода заняттям спортом – брак часу. Ні, насправді причина, звичайно, у лінощі та небажанні. Як то кажуть: не хочеш – знайдеш причину, хочеш – знайдеш спосіб! Але буває, що часу справді не вистачає.
Все-таки доросла людина зазвичай оточена чималою кількістю турбот. Щоправда, більшість їх взяті на себе добровільно, хоч ми й вважаємо їх вимушеними та наваленими. Але ця тема заслуговує на окрему розмову. Зараз – до практичного боку, до самостійного тренінгу. Насамперед – до тренінгу у бойових мистецтвах (далі БІ), оскільки мені він ближчий. Але все сказане тут нескладно адаптувати до індивідуальних потреб майже кожного. Було б бажання.
Багато початківців кидають заняття саме через обставини, що несподівано змінилися, і нестачі часу, що утворилася. І не лише початківці!
Вихід знаходять ті, для кого бойові мистецтва – не просто розвага, а спосіб життя. Хоча ні, брак часу іноді заважає і цілком серйозним практикам.
Насправді, проблему вирішують ті, хто хоче. І ті, кому потрібні. Для кого БІ та фізичні навички взагалі – щось утилітарне, затребуване. Навіть якщо професійна діяльність ні з чим не пов'язана, іноді життєва ситуація вимагає оволодіння навичками самооборони. За дійсної необхідності зазвичай знаходиться і можливість!
Тож «нестачу часу» я найчастіше вважаю просто «відмазкою». Якщо вдуматися, заняття більшістю БІ не вимагають спеціального місця чи спорядження. Звичайно, не про професіоналів! Я не знавець боротьби, а в ударних та збройових видах можна практикуватися поодинці. Є відпрацювання «по повітрю» і на снарядах, бій з тінню та ін. Навіть формальні комплекси можна, хай і з застереженнями, практикувати за браком місця. Зробили кілька рухів, дійшли до стіни – відступили та продовжили. Ті, хто хоче, так роблять… отже, і ви можете!
І зал не потрібний. До речі, його чудово замінює вулиця. Парк, сквер, двір… Соромитесь? Нехай соромляться ті, хто п'є там пиво! Досі соромитеся? Ваша справа… і ваш вибір. Я особисто тренуюсь на вулиці зі зброєю, і ніхто не підходить із розпитуваннями. Насправді нікого не цікавлять чужі проблеми та чужі незрозумілі заняття, просто ви цього ще не зрозуміли.
До речі, про зброю та інше інвентар. Адже багатьох зупинить його відсутність або той же хибний сором «махати при всіх мечем». Ну тоді не махайте! Взагалі! Якщо ви займаєтеся чимось ганебним; якщо «соромно» сильніше, ніж «потрібно» чи «хочеться»…
Якось про наші тренування сказали:
– Що вам потрібне? Та нічого! Надягли що не шкода, вийшли у двір, підібрали палиці… І тренуєтеся!
Так і є, хоча ціпки все ж таки краще принести свої. Я вважаю, що зброя має бути зручною, а розмір і вага імітації хоч трохи відповідатиме реальній зброї. Хоча періодичні тренування з незручними та нестандартними предметами можуть дати чимало. Але лише досвідченим практикам.
Дерева замінять частину гімнастичних снарядів, хоча не складно знайти й звичайні турніки та бруси. Та й ті підходять на роль тренажерів: для відпрацювання блоків, захоплень, поштовхів-ривків, ухилів…
Навіть звичайний виступ стіни або просто кут за бажання використовується для відпрацювання технік. До речі, на стіні або товстому потужному дереві відмінно працюють ізометричні вправи. А деякі особливо просунуті майстри відпрацьовують на стіні удари. Хоча, напевно, це все ж таки скоріше екстрим!
Що, як на вулиці негода, а вдома зовсім немає місця? Перше можливо, хоча це багато в чому питання загартування організму. А ось друге… Згідно з старим прислів'ям, «де може лягти бик, там може вдарити кулак». Отже, вся справа знову в бажанні.
Сильний дощ чи снігопад справді позбавляють тренування насолоди. А ось невеликий може, у міру ускладнивши тренування, підвищити його ефективність. Та й саме тренування на вулиці – зовсім не те, що у залі! На нерівній або слизькій поверхні мимоволі включаються м'язи-стабілізатори. Ми швидше втомлюємося, зате фізичні якості (сила, координація) розвиваються набагато швидше. А ще увага, техніка. Вміння орієнтуватися у просторі, особливо якщо тренуватися на обмеженому просторі, наприклад, серед дерев.
Взагалі ж принадність вуличних тренувань якраз у тому, що на вулиці (на відміну від зали) ми не обмежені ні часом, ні простором. До того ж звикаємо рухатися у повсякденному одязі. Це особливо важливо для практикуючих прикладних БІ. Їм взагалі корисно регулярно тренуватися в незручному, важкому, спекотному одязі. Тренуватися на вулиці, сходах, у ліфті… Скрізь, у будь-який зручний час.
Тренажери для самостійного тренування за бажання можна знайти скрізь. Насправді в цій ролі може виступати… та будь що може. Ті самі сходи можна використовувати не тільки для підйомів та спусків!
Наприклад, поруччя – чудовий тренажер для тренінгу захоплень. І не самих по собі, а у поєднанні з ударами. Подумайте, які силові вправи можна виконувати за допомогою перил? Підкажу: на них можна, наприклад, підтягуватися. Звичайно, зовсім не так, як турніку, зате включаючи в роботу м'язи не лише плечового поясу, а й усе тіло. Ще тут чудово тренуються ривки і поштовхи, що чудово розвивають силу хвата і формують структуру тіла. Виконуйте їх у різних положеннях, урізноманітнюйте тренування.
Сходами можна підніматися і спускатися бігом, можна стрибати на двох ногах вгору по сходах – це відмінно розвиває силу ніг, в т.ч. вибухове зусилля. Сходи – відмінний тренажер і для небішників. Їздити на заняття степ-аеробікою до фітнес-клубу? Навіщо витрачати час та гроші? Музику в навушники, вийшли на сходи – та працювати! Вправлятися можна будь-коли на безкоштовному домашньому тренажері!
Збігати і збігати сходами краще не на окремих тренуваннях, а щоразу, як ви спускаєтеся або піднімаєтесь. Ривок на один проліт, зупинка, бігом на наступний проліт! Можна допомагати собі руками, з силою відштовхуючись від поручнів. На ходу різко захоплювати їх пальцями. Все це чудово зміцнює руки, виробляє чіпкість. Тільки обережніше, не травмуйте зв'язки!
Збігаючи вниз, можна відштовхуватись від стін. По-різному: хитнувшись убік на бігу; розбігшись, відштовхнутися від стіни перед собою. Чи не бити, це не випробування фортеці кісток, не відпрацювання ударів! І не вріжтеся носом! Це зміцнення м'язів та зв'язок рук, а не набивання голови.
Не всі наважаться віджиматися у під'їзді, щоб не виглядати смішно перед сусідами. Шкода! Сміливим сходи допоможе, змінюючи положення тіла та кути нахилу, здорово урізноманітнити віджимання.
Загалом, можна використовувати майже все, що знайдеться в інтер'єрі або потрапить під руку. Дверний отвір? Чудово! Насамперед, це чудова «силова рама» для ізометрії. Очевидні найпростіші вправи: «штовхати» верхній одвірок вгору, «розсувати» отвір убік. У отворі можна робити набагато більше! Насамперед тут легко знайти положення для відпрацювання стандартних блоків. На верхньому одвірку можна підтягуватися. Тільки це не турнік, тут доведеться триматися пальцями… і це чудова можливість розвинути їхню силу! Але це все ж таки окрема тема. Тут скажу, що на бічних одвірках відмінно тренуються хвати і ривки, та й взагалі це один із найкращих тренажерів для БІ. Особливо з огляду на співвідношення ціна-якість! За бажання і частки фантазії ви придумаєте масу вправ.
Заздалегідь складіть програму вправ та технік. Оскільки ми тренуємося у повсякденній обстановці, коли є можливість, важливо не витрачати час на обмірковування, «що б вдієш». Заздалегідь прикиньте, що і в якій ситуації робити комфортно. Залишилися одні – виконали вправи. Можна сформувати звичку виконувати вправи між справами. Найпростіше вдома серед повсякденних справ. Прийшов із роботи – віджався; дістав тарілку – підтягнувся (повісити вдома турнік – взагалі не проблема, та й дверний отвір завжди є); поставив гріти їжу – взяв палицю, гантелі, еспандер. Дивишся ТБ – хитай прес, відпрацьовуй удари. Пішов у ванну – 30 нахилів чи присідань та в душ! Ріжеш їжу – між ділом коли і рубай ножем у повітря, відступив-атакував і знову готувати.
«Офісні» та «приховані» вправи ми вже неодноразово обговорювали. І так далі. Як кажуть, небажаючий причину знайде. А я пишу для небагатьох охочих, які шукають можливості та способу.
PS У статті багато недомов, які потребують окремої розмови. Торкнемося ще й методів тренінгу, і питань самооборони, і обов'язково – психології. Сподіваюся, це лише початок!