Андрогін – міфологічний персонаж, що має ознаки чоловічої та жіночої статі. У психології образ андрогіну символізує єднання чоловічого та жіночого початку, утримування цієї рівноваги за допомогою свідомості.
Існує давня легенда про людей «третьої статі» – андрогінів, про їхню могутність і про ту долю, яка їх спіткала. Вона була розказана давньогрецьким філософом Платоном у його діалозі «Бенкет». «Колись наша природа була зовсім не такою як тепер, а іншою, – каже філософ. – Тоді у кожної людини тіло було округле, спина не відрізнялася від грудей, рук було чотири, ніг стільки ж, скільки рук, і у кожного на круглій шиї дві особи, абсолютно однакові… Пересувався такий чоловік або прямо, на весь зріст… або, якщо поспішав, йшов колесом, заносячи ноги вгору і перекочуючись на восьми кінцівках, що дозволяло йому вперед. А було цих підлог три, і такі вони були тому, що чоловічий споконвіку походить від Сонця, жіночий – від Землі, а той, хто поєднує ці обидва – від Місяця, оскільки і Місяць поєднує обидва початку. Андрогіни мали величезну силу, вони «живили великі задуми і зазіхали навіть на владу богів». Задумалися боги – як угамувати їм гордість людей, зменшити їхню силу? І тоді Зевс знайшов спосіб покласти край цьому безчинству: він вирішив розрізати кожного з них навпіл, щоб стала людина вдвічі слабшою і могла тепер пересуватися тільки прямо, на двох ногах. «А якщо вони і після цього не вгамуються і почнуть буйствувати, я – сказав він, – розсіку їх навпіл знову, і вони застрибають у мене на одній ніжці». З того часу кожна людина сповнена бажання знайти свою другу половину і з'єднатися з нею, щоб знову стати цілісною істотою. «Кохання називається жага цілісності і прагнення до неї,» – говорить Платон.
Ця легенда надихала багатьох поетів та письменників, а образ Андрогіна став одним із символів початкової цілісності, втраченої через зневагу до вищих сил, невігластва та гордині. Алхіміки у своїх трактатах як часто згадують цей персонаж, а й зображують його у численних ілюстраціях. К.Г.Юнг саме цей образ вважав символом кінцевої мети алхімічного процесу, протиставляючи його Гермафродіту, у якому чоловічі та жіночі якості розчинені одна в одній. Якщо образ Гермафродита відповідає несвідомому єдності чоловічого і жіночого початку людської психіці, то образ Андрогіна – це об'єднання їх у рівні свідомості, коли своєрідність і неповторність кожного з цих почав як зникає, але, навпаки, підкреслюється. Шлях індивідуації Юнг порівнював з процесом алхімічних перетворень – і те, й у іншому разі задля досягнення кінцевої мети – цілісності і гармонії – необхідно пройти безліч щаблів. Одна з найзначніших серед них – це зустріч із протилежним початком та укладання союзу з ним. Алхіміки називають цю подію алхімічним весіллям, К.Г.Юнг – зустріччю з Анімою чи Анімусом.
Не лише властивості людського характеру, а й протилежні сили природи, властивості речовин традиційно пов'язують із початковим протиставленням чоловічого та жіночого початків (див. статтю Гермафродіт). Тому не дивно, що образ, що символізує їхню єдність, опинився в центрі уваги і алхіміків, які вивчають світ природи, і психологів, предмет яких – людська душа.
В аналітичній психології образ Андрогіна використовується і в теоретичних працях, і в практичній роботі з клієнтом. Цей символ може з'явитися в сновидіннях, або в активній уяві, коли клієнт працює над своєю проблемою стосунків із протилежною статтю, або розмірковує про свої уявлення про мужність та жіночність як таких.
Про принцип андрогінності говорять як про особливу властивість людської особистості, що досягла досить високого ступеня своєї внутрішньої гармонії. К.Г.Юнг писав про Ісуса як приклад такої особистості, де всі протилежності дозволені в «андрогінної взаємододатковості та єдності». Але для того, щоб бути готовим до зустрічі з протилежним початком, необхідно спочатку «набути себе», стати самим собою. У цьому – відмінність андрогін від інфантильного стану «відсутності статі», з яким пов'язують образ гермафродиту. Андрогін символізує образ цілісності, придбаної після довгого шляху, принесення жертв і здійснення подвигів (див. герой). Досягнення андрогінного стану означає якісну зміну, що відбувається з людиною і є важливим орієнтиром в аналітичній роботі.
