Правда життя така, що в розмовах доводиться торкатися не лише приємних тем. Інші моменти викликають такий сплеск емоцій, що тому, хто уважає, важко залишатися у власних межах. «Вийти з себе», «бути не в собі» — дуже поширені фразеологізми, їх часто вживають у мові. Про сенс же часом нема часу задуматися. І дуже марно.
Розмиті кордони
«Поза собою» можна опинитися з різних причин: від страху, роздратування, гніву. Резонне питання: де була людина, яка вийшла з себе? Навряд чи можна точно відповісти. Але найімовірніше, у тій ірреальній дійсності, яка намалювалася йому під впливом сильних емоцій. Свої та чужі кордони стають розмитими. Втрачається адекватне уявлення не лише про себе, а й про навколишніх людей. Звернення йде не до реального співрозмовника, а до якоїсь вигаданої особистості.
Найменша вада в об'єкті подразнення розростається до гіперболічних розмірів. Іноді з себе виводить якась безневинна фраза. Той, хто почув не так зрозумів, почав виливати потоки гніву на того, хто сказав. Останній намагається пояснити, що мав на увазі зовсім не те, але вийшов із себе просто не здатний до розумного сприйняття. Він у нестямі — в іншому вимірі. Тому й упирається у своєму небажанні бачити і розуміти справжній стан речей.
Потім він заспокоюється, тобто приходить до тями. І починає усвідомлювати, скільки грубостей наговорив. Намагається вибачитись, і, можливо, у нього це якоюсь мірою вдасться. Але у скривдженого збережеться настороженість. Зустрічалося виразне порівняння, що відносини будуть подібні до склеєної чашки, на якій видно тріщини.
Схожість крайнощів
Вийшов із себе найчастіше захльостує негатив. Однак і від радості може похитнутись відчуття власних кордонів. Емоції, хай і позитивні, часом теж надмірно накривають. Багато написано про те, як ставитись до негативу. А ось як упоратися з радісною ейфорією – про це говорять нечасто.
Тим часом бути у нестямі під впливом позитивних емоцій не так вже й безпечно. Можна пообіцяти, що неможливо виконати. Адже співрозмовник аж ніяк не в екстазі, тому вводиться в оману. І що ж робити, коли у того, хто наобіцяв, пройде ейфорія, а від нього чекатимуть, що він дотримається слова? Іноді наслідки і негативних емоцій, і позитивних виявляються однаково плачевними.
Можуть похитнутись і реальні уявлення про себе. Бачити себе суперособистістю, тоді як насправді це не так — немає добре. Найменший успіх – і людину часом «заносить». А раз так все здорово, то начебто нема чого далі працювати над собою та своїми цілями. Якщо відбувається зупинка, можна буквально блискавично втратити завойовані позиції. Повернути їх дуже важко, якщо взагалі можливо.
Профілактика
Добре, якщо виходить не виходити із себе. Однак це складно, тому не варто зваблюватися. Щоб запобігти «заносам», треба знати свою схильність до подібного. Якщо накочує хвиля негативу, то не можна шукати чергової жертви. Доцільніше спрямувати потік енергії на щось творче. Наприклад, зайнятися фізичними вправами.
Запобігти «занесення» позитивними емоціями також необхідно. Якщо вийшло щось вдало зробити, краще просто посміхнутися і йти далі. Ейфорію направити на нові конструктивні дії. Це набагато продуктивніше, ніж трясти простір бурхливими емоціями, нехай вони навіть і радісні.
Важливо завжди усвідомлювати, де ти перебуваєш — у собі чи не в собі. Якщо останнє, то необхідно якнайшвидше повертатися в прийнятні рамки. Це зовсім не означає штучно заганяти себе в якусь неволю. Навпаки — якщо не втрачати самоконтролю, то це більшою мірою допоможе у розширенні своїх горизонтів та здобутті справжньої свободи. Нехай це буде не швидко. Усьому свій час.
