Будь-яка людина сама або за допомогою психолога цілком може вийти із негативних ролей трикутника Карпмана. Потрібно лише чесно розібратися в собі та захотіти змінитись. Іноді це буває не так просто, але все ж таки можливо.
Наприклад, ви усвідомили, що потрапили у роль жертви. Тут дуже важливо розуміти, що багато наших вчинків не випадкові, а продиктовані бажанням зняти відповідальність за деякі сфери свого життя і, що гріха таїти – випробувати яскраві емоції, які приносить сама негативна ситуація. Думаю, кожен із нас, якщо чесно подивиться на своє життя, зможе згадати хоча б кілька епізодів, коли ми вплутувалися в якусь ситуацію, хоча цього зовсім не варто було робити.
Потрібно зізнатися собі у цих почуттях і дати чесну відповідь на питання, чому так важко нести відповідальність, що саме ви хочете перекласти на плечі переслідувача. Це дуже серйозне питання. Чи важко вам відповідати за стосунки або за якісь свої прояви? Тема відповідальності досить серйозна і має на увазі певну особистісну зрілість. Так чи інакше, кожен із нас все життя вчиться брати відповідальність за якісь сфери життя. І цілком нормально, що іноді не так легко нести цю відповідальність і хочеться перекласти її на когось.
Однак, якщо зловживати цим, таке перекладання призводить до певних проблем і є глухим шляхом. На цьому шляху не вирішиться жодна проблема. Крім того, відповідальність, яку перекладають на переслідувача, не приймається ним насправді, створюється лише ілюзія, що він за щось відповідає.
Тепер після такого чесного аналізу своєї мотивації потрібно просто починати брати потроху відповідальність за ті сфери життя, в яких ви перекладали її на переслідувача. Невдачі у кар'єрі? Потрібно поступово шукати шляхи реалізації у вибраній діяльності. Не подобається щось у собі? Дізнайтеся про шляхи виправлення цього прояву. Звичайно, це непростий шлях і може зайняти якийсь час, але він єдиний може допомогти вийти з деструктивних ролей.
Якщо ви усвідомили, що опинилися в ролі переслідувача, проведіть такий самий чесний самоаналіз, як і в першому випадку, і почніть вивчати свою самооцінку. Чому вам необхідно відчувати свою перевагу? Можливо, причини криються у сімейних стосунках. У цьому випадку буде корисним пройти курс психотерапії. Подумайте, чому вам потрібно самостверджуватись за рахунок когось? Може, ще не пізно зробити щось у житті, що дозволить пишатися собою? Тоді зникне необхідність зганяти свою нереалізованість на іншій людині? Звичайно, зізнатися собі в цьому може бути дуже непросто, але без цього нікуди, якщо вже ухвалено рішення щось міняти.
Якщо, вивчивши рольову модель трикутника Карпмана, ви зрозуміли, що опинилися в ролі рятівника, то самим протверезним вам буде усвідомлення відсутності будь-якого позитивного результату в житті того, кого вирішують рятувати таким чином. Ви щоразу вислуховуєте жертву, співчуваєте їй, але всі ваші поради щодо реальної зміни ситуації не приймаються, оскільки жертві це і не потрібно. Якщо рятівник з'являється в любовних стосунках, то самі стосунки приходять у глухий кут, а кожен відіграє якісь свої потреби. Таке усвідомлення здатне показати рятівнику ілюзорність його ролі. Чи потрібна вона вам тепер?
Отже, щоб вийти за межі ролей трикутника Карпмана, потрібно проаналізувати мотивацію всіх учасників, зрозуміти, які потреби вони намагаються задовольнити таким дисгармонійним способом, і зробити деякі зусилля. Звичайно, у житті буває складно усвідомити деякі моменти в собі і тим більше змінитись у якихось проявах. Проте модель Карпмана дозволяє зрозуміти, що відбувається насправді.
