До тренувань у бойових мистецтвах приходять по-різному. Одні йдуть до найближчої дворової секції, куди не потрібно довго діставатися. Інші їздити готові, аби вартість влаштовувала. Треті теж готові добиратися півтори-дві години, оскільки твердо знають, що хочуть займатися саме цим і саме тут.
Є ще одна категорія єдиноборців-неофітів — хто в силу особистісної докладності вважає за необхідне добре підготуватися до майбутніх занять. Не можна ж підійти до такого відповідального підприємства з бухти-барахти!
Насамперед потрібно вибрати, чим займатися. Це, мабуть, найскладніше завдання для початківця.
Для багатьох єдиноборства – це фітнес, де мета – як слід рухатися. І значить, майже однаково, чим саме займатися.
Або мета – навчитися битися. Найбільш підходять при цьому контактні єдиноборства. Загалом майже будь-які спортивні. Найкраще змішані, що включають і удари, і кидки. І, звичайно ж, можна починати з класики — з боксу.
Тобто вибір цілком очевидний. І можна піти до будь-якої дворової секції. Спорт хороший єдиною, чітко відпрацьований методикою. За великим рахунком, у будь-якій секції боротьби та боксу вчити стануть приблизно однаково. Як у школах самооборони, якщо тренер – колишній спортсмен.
Але зараз — не про тренерів, а про тих, хто займається. Точніше, одному з типів тих, хто займається — «потенційних учнів».
“Потенційних” – оскільки вони схильні занадто довго “хотіти чимось зайнятися”. Люди це серйозні, звикли до всього підходити ґрунтовно. У тому числі до вибору стилю та клубу для занять. Читають про бойові мистецтва, про тренерів і школи; нарешті, про те, як вибрати секцію та тренера.
У найкращому разі, за допомогою у виборі звертаються на тематичні інтернет-форуми, де тема «чим і де зайнятися» дуже популярна. І де справді можна отримати адекватну, а нерідко й професійну пораду. Але зрештою вам порекомендують «піти і самому спробувати». Якщо людина справді налаштована займатися, вона так і зробить.
Інший учень встигає обійти з десяток клубів у пошуках відповідного. Ніде не затримуючись довше за кілька місяців, і то в кращому випадку. Начебто не так і погано: ознайомитися з різними підходами, поспілкуватися, подивитися на тренерів. Розширити кругозір.
Але чи розширити? Такий неофіт склав певне уявлення про бойове мистецтво та/або про школу, секцію. Він може навіть точно знати, як усе це має виглядати. Це він шукає.
Насправді шукає він ідеал — такий, яким його представляє. У цьому самому по собі немає нічого поганого. Напевно, такий ідеалізований образ є у всіх, хто займається. Тільки у початківців він заснований на тому, що вдалося почерпнути з літератури, кіно, мас-медіа, з уривчастого спілкування на перших тренуваннях. І що ми там самостійно дізналися, якої якості інформацію засвоїли, — один Бог розповідає. А враховуючи, що бойові мистецтва сповнені гарних казок та харизматичних казкарів.
Зрештою, у відповідь на ваші запитання вам порадять «піти хоч кудись». І позайматися на одному місці хоч би рік. Дадуть універсальну відповідь для запитань, що задають занадто багато: «Позаймайся і через кілька років сам зрозумієш!»
Інший тип «потенційних учнів»: вони не так вибирають, куди піти, як у прямому розумінні готуються до занять. Готуються фізично.
- Логічний ланцюжок приблизно такий:
- Я зі спортом не дружу і не витримаю навантажень.
- Потрібно заздалегідь потренуватися.
- Жодного разу не підтягнуся, які тут тренування? Потрібно почати бігати, щоб вагу скинути.
- Біг шкідливий для суглобів.
- Кажуть, єдиноборці дуже поважають крос-фіт … (До занять єдиноборствами, виходить, потрібно «підготуватися», а до кросфіту не потрібно?).
- Кросфіт надто важкий, краще піду в гойдалку. Підкачаюсь — і на єдиноборства!
Скільки часу, на вашу думку, займе вся ця «підготовка»? З урахуванням зборів (що надіти), вибору (куди піти), вивчення (як тренуватися), адаптації (дочекатися, доки пройде біль у м'язах) — на кожному етапі, та з урахуванням ґрунтовності…
Чи дійде такий «займається» взагалі до єдиноборств?
Можливо, й дійде… І, мабуть, з'ясує, що до тренувань у єдиноборствах… не готовий. Фізичні навантаження тут можуть і не перевищувати тих, що в «качалці», але це зовсім інші навантаження. І не так вже й рідко здорові, накачані хлопці «здихають» на перших тренуваннях. Але незабаром ми адаптуємося, і все приходить у норму.
Тож якщо вже говорити про «підготовку до тренувань у єдиноборствах» — рекомендую просто прийти до спортзалу. Важко здасться лише спочатку, з незвички.
Через кілька місяців тренування вже не видадуться вам важкими. А за рік-півтора, дивишся, захочеться більшого…
