У кожної активно діючої людини у «виробництві» миттєво 20-50 завдань та цілей, оформлених у план. Причому з різною прерогативою – необхідністю та важливістю, що прийнято називати терміновими чи несрочними справами. Завдання реалізуються по-різному, але головне «гальмо» — події, що регулярно відволікають, люди, справи. Є кілька способів упоратися з ними.
Перевірене рішення для особистісного та професійного зростання: куди звертаєш увагу, там і йде зростання. Щоб фактори, що відволікають, не турбували, регулюють їх вплив. Відволікаючі чинники — те, що втручається у плани і змушує переглядати їх хоча б частково, на це витрачаються час та кошти, зокрема матеріальні.
Але навіть якщо правильно розставити прерогативи, ідеальної ситуації без відволікання не буває. Тому головне — ваш особистий вибір та стиль щоденної поведінки.
Наприклад, шкідливі звички погіршують здоров'я, а залежність від соціальних мереж призводить до звички непоправної, економічно невигідної витрати часу. Крім випадків, коли інтернет-ресурс не використовується для прямого прибутку від реклами або як інструмент продажу.
Комунікабельність, популярність і популярність теж можна монетизувати… Але лише частково. Здебільшого «зависання» у соцмережах — це пасив. Настає точка насиченості, після чого необхідно переключити увагу на інші дії та новини реального життя. Навіть якщо провести в інформаційній ізоляції без соцмереж та месенджерів кілька місяців, нічого поганого не трапляється. Запитання: «Куди зник? Чому? – Приємні. Але не впливові. За підсумком людина не стільки «зникла», скільки, навпаки, знайшлася.
Небезпека незавершених проектів
Планування – одне з найважливіших та безпечних способів успішного розвитку. Відомо: що більше доходів — то більше їх хочеться. Чим більше вибору – тим більше сумнівів. Чим більше активів — тим довшим є «список» запланованого.
На цьому «нормальному» для сучасної людини фоні багато часу йде на роздуми про незавершені справи, коли почав і не доробив, запланував і не виконав, помріяв, але не здійснив.
Незавершені справи – один із наслідків фрагментарності мислення. Фрагментарністю називають ефект та причину «кліповості» свідомості. Коли людина звикає робити багато справ одразу, працює в режимі багатозадачності, нагадує героя казки у діях «і швець, і жнець, і на дуді ігрок».
Явище стало вірусним із розвитком Інтернету та, зокрема, соціальних мереж. Небезпека у цьому, що фрагментарність мислення непомітно стає звичкою і поширюється інші сфери життя до особистих задоволень. Моніторинг новин у стрічці інформації та на сторінках «друзів» відволікає, виробляє звичку без кінця перемикатися.
Далі – більше. Чим довший список нереалізованих планів, тим більше він згадується, вимагає часу на переосмислення та коригування, і тим більше людина нервує. Коли план хоч у якійсь частині виконується, настає задоволення, настрій підвищується, зростає впевненість, сили та загалом енергія для активності. Тому що енергія пов'язана з впевненістю та гармонією настрою. Коли ви нервуєте — більше робите помилок.
Навіть від звички не розлучатися зі смартфоном можна позбутися. Його використання – сильний фактор скрадання власного часу та емоцій. Корисна звичка цифрового детоксу сформується протягом трьох місяців. В результаті відчуєте, що здатні концентруватися на одній справі, мислити на одну тему тривалий час.
Це допоможе якісному аналізу ситуації та можливостей, призведе до виправданих рішень без метань «туди-сюди». З'явиться не лише більше виконаних справ із запланованого списку, а й сам список оптимізується: відпадуть необов'язкові завдання чи справи, заплановані під впливом емоцій, інших зацікавлених людей та мінливої кон'юнктури ситуацій.
Корисно працювати з урахуванням простих правил. Документи чи листи прочитав — на прості одразу відповів. Щодо непередбаченої ситуації — відреагував чи негайно делегував рішення щодо компетенції іншим.
Практичні рішення:
- Якщо робота пов'язана з комп'ютером, обмежують вплив з Інтернету — свідомо виходять із постійного режиму on-line. Крім вкрай поодиноких випадків, коли щохвилини потрібна оновлена інформація або уточнення даних. Але таких приблизно 5% від загальної кількості «заспамлених» флудів, якими насичене спілкування в соцмережах.
- Модуль із кількох файлів, робіт, статей, листів, проектів можна сформувати і без підключення до інтернету, а при наступній комунікації перевірити дані та факти та надіслати адресатам весь блок одночасно.
- Спілкуючись із близькою людиною, доречно забувати про смартфон. Тоді отримаєте багато дивовижних, несподіваних, корисних емоційних реакцій підтримки та захоплення з боку партнера. Емоційна гармонія теж надає сили та впливає на настрій.
Проблема соціальних мереж
У соціальних мережах рідко виявляють самокритику. Набагато частіше прикрашають власне значення, успіхи та навіть новини. Це гра з іншими. Її або не усвідомлюють, або вважають за краще не замислюватись про це. Тому чужа думка стала байдужою до багатьох учасників спілкування.
У комунікації створюють піст чи новини, щоб самовиразитися, а коментують і відповідають не для того, щоб зрозуміти іншого, а «щоб відповісти». Намагаються залишити останнє слово за собою, ніби воно впливає на співрозмовника. Зачепити може, так, але кожен залишається при своєму. Люди навіщось витрачають емоції та сили, щоб «бути як усі».
Соціальні мережі — вітрина марнославства людей із різними можливостями, їх можна як систему порушення непотрібних бажань. Якщо маєте кошти та бачите, що «друг» придбав модний аксесуар, вам теж хочеться. І так майже з усіма здобутками.
Проте проблема широти вибору має як позитивні властивості, а й призводить до прикростей. Наприклад, не можна поки що купити яхту, як «у того» мільярдера. Тому настрій після походу на виставку може як підніматися, так і погіршуватися. А це крок до афективного розладу – депресії. Або посилення власної активності в соціальних мережах для того, щоб показати, що «у мене теж є успіхи».
Коли бажань менше, це полегшує життя і комунікацію. Відкривається не тільки розуміння смислів життя, але виникає гармонійний спокій, інтерес до інших і навіть посмішка від того, що деякі не керують своїм часом і здоров'ям у житті, яке «кінцеве». Багато можливостей ми не бачимо… Те, у що вникаємо поверхово. Однак усюди життя і дуже багато довкола цікавих явищ.
У час, що звільнився, виникає щирий інтерес до інших, а з ним і бажання пізнавати нове в багатосторонньому аспекті.
Що в результаті:
- Відновлюється зручний режим дня, ефективність планування та концентрація на вирішенні справді важливих завдань.
- Відходить залежність від чужої думки та оцінювання. Не треба думати про схвалення, кількість лайків — хто і коли їх поставив, хто і кого рекомендував (провінційна ментальність), переживати через власну недосконалість та вигадані оцінки іншими.
- Куди звертають увагу, там і відбувається зростання. Коли багато уваги спілкуванню у соцмережах, зростає кількість лайків, передплатників, коментарів. При переключенні на інші справи та бізнес зростають досягнення у відповідних галузях.
Люди не впевнені у радикальних експериментах тому, що бояться непередбачуваності. На соціальні мережі зав'язані робочі та «батьківські» чати, інформаційні повідомлення, анонси заходів, які можуть бути основою нових ідей або сприйматися як корисні для розвитку та зростання тієї ж прибутковості.
Окрім рідкісних ситуацій, інтернет-спілкування у постійному режимі безповоротно краде час. Тисячі передплатників, ноунеймів, яким доводиться умовно платити данину за «відомість» та впливовість, право, не варті того.
Соцмережі можуть бути корисними для бізнесу. Однак для користі справи бажано встановити правила та дотримуватись їх. Наприклад, обмежити відволікаючі чинники як соціальних мереж тимчасово до 20 хвилин на день.
Довести комусь досвід та переконання неможливо, та й не потрібно. Але якщо відчуваєте, що енергії і сил не вистачає — це привід переглянути розподіл власного часу, змінити прерогативи і підвищити особисту концентрацію, виключаючи по можливості відволікаючі обставини.
