У тому, що є необхідність очищення повітря, мало хто сумнівається. Тим більше ми його за добу споживаємо 15-18 кілограмів. Води та їжі – 3 і 0.5, відповідно.
Способів очищення повітря є безліч. Однак основна маса очисників збирає лише пил. Хімію збирає активоване вугілля. Але, набравши 7-10 відсотків від своєї ваги, вона вже не діє. Потрібно купувати новий. А це дорого. Якщо не поміняти, там починають розмножуватися бактерії, виникають запахи і т. д. І він стає шкідливішим, ніж якби його не було взагалі. Те ж саме можна сказати і про інші фільтри-збирачі.
Тому мене вразила рослина хлорофітум. Ця корисна рослина не тільки збирає, а й переробляє забруднення повітря у необхідні для себе речовини. Саме так природа самоочищується. Вона, на відміну від нас, не накопичує і не зберігає відходи. А шкідливе перетворює на корисне.
То як же хлорофітум працює?
Ми всі проходили у школі фотосинтез. Так рослини виробляють кисень під впливом світла. І мало хто знає про фотокаталіз . Автомобілісти знають, що у вихлопних трубах іномарок знаходиться каталізатор, який знищує вихлопні гази та паливо, що не згоріло. Але це термокаталіз, що відбувається при високій температурі і не підходить для приміщень. Фотокаталіз, як випливає з назви, працює під впливом сонячного світла за нормальної температури.
У листі хлорофітуму є особливі речовини – фотокаталізатори. Вони активуються під впливом ультрафіолету сонячного світла. Коли листя обдуває повітря, шкідливі хімічні речовини і навіть бактерії, торкнувшись активного каталізатора, руйнуються. Каталізатор при цьому не витрачається та ультрафіолет знову його активує. Шляхом нескладних хімічних перетворень зрештою утворюються вода та вуглекислий газ. Саме вони сприяють швидкому зростанню рослини. І саме на листі утворюються нові пагони.
Але хлорофітум — рослина кімнатна. Усередині навіть освітленого приміщення ультрафіолету немає, повітря в кімнаті не очищається.
Можна, звичайно, купити домашній солярій для засмаги та його лампами освітлювати квітку. Та ще й поставити вентилятор, щоб обдувати рослину.
Саме так подумав років 15 тому професор-хімік Євген Савінов. Він займався фундаментальними проблемами сонячної енергетики та природного фотокаталізу. Його дочка страждала на алергію. Він перепробував всі наявні фільтри, включаючи привезений з Америки НЕРА. Нічого не помагало. Тоді Євгеній Миколайович взяв порошок фотокаталізатора, благо він працював в Інституті каталізу Сибірського відділення РАН, лампу для засмаги та вентилятор. Виготовив пристрій та помістив його до кімнати дочки. Пристрій був досить галасливим і громіздким, але дівчинка перестала кашляти і змогла спокійно спати.
Цей пристрій став прототипом унікальних фотокаталітичних очищувачів-знезаражувачів повітря, розроблених російськими вченими.
Оскільки у винаході використовується природне явище, пристрої, що працюють на його основі:
По-перше, абсолютно безпечні і можуть розташовуватися навіть над ліжечком дитини.
По-друге, спектр їхньої дії надзвичайно широкий — від вихлопних газів, будь-яких запахів та хімічних сполук до бактерій та вірусів.
По-третє, економічні. Побутові прилади споживають лише 40 Ватів та розраховані на безперервну роботу.
По-четверте, не вимагають жодних змінних елементів, оскільки нічого не накопичують, а розкладають до вуглекислого газу та води.
Тут я мушу зупинитися. Я можу розповісти про існуючі моделі, як їх вибирати, як ефективно використовувати, де купити і скільки вони коштують. Але це вже буде рекламою.
Бажаю всім здоров'я!
