Красива країна з неймовірно довгою та цікавою історією. Країна, на яку вона сама – центр світу, проте інші країни та народи – околиці, периферія. У цьому – країна, позбавлена у своїй західного чванства і снобізму. Китайці знають, що вони – центр, і їм зовсім не треба при цьому (для більшої впевненості в собі) вважати всіх інших недолюдами або мавпами.
Аеробус із Москви
Ми летіли із Шереметьєво-2 на аеробусі. Летіли дуже довго, аеробус був дуже заповнений, тобто повалятися, піднявши підлокітники на кількох суміжних порожніх місцях, було неможливо. Один мій знайомий так описував рецепт нормального безпосадкового перельоту Москва – Петропавловськ-Камчатський: “Одна пляшка горілки, взята на борт і випита відразу після зльоту, дає можливість проспати весь час польоту, і ще залишається час, щоб протверезіти до посадки”. Тут ми летіли набагато менше, але особливо нудно не здалося. Компанія була велика, всі колеги, багато хто їхав за кордон у відрядження першого разу. Особливо сподобалося, що вдалося добре виспатися у польоті. Коли навколо багато своїх, про збереження ручної поклажі особливо дбати не треба.
Очікування в аеропорту Шанхай
Непомітна, але ретельна перевірка гучної компанії. Коли наша група прилетіла, нам довелося деякий час, вже забравши багаж і поставивши валізи в одне місце, чекати на зустріч від фірми. Повз, зовсім не зважаючи на нас, проходили місцеві прикордонники. До купи валіз рази 3-4 була надіслана прикордонна спанієлька, яка ретельно обнюхала кілька разів усі наші речі. Вона не виявила в наших речах нічого підозрілого, і прикордонники, що знов навколо нас «без діла», кудись зникли. Незабаром після цього один хлопець із нашої компанії засмутився, що раз на нас так ніхто навіть уваги не звернув, мовляв, можна було б «щось» заборонене провезти. Хлопець зовсім не помітив, наскільки ретельно його перевірили щойно.
Готель 4 зірки
До цього у відрядженнях я селився у тризіркові готелі. Чотири зірки, куди нас поселили цього разу – зовсім інша річ. Окрім нормального «bed and breakfast», був поверх SPA, куди можна було просто пройти з номера і, наприклад, побандитися на втіху. Там були і сауна, і римська лазня, і ванни із гідромасажем. Нічого не скажу – приємно не просто постояти під душем у номері, а від душі прогрітися – і під холодний душ, або у ванну з гідромасажем.
Маю сказати, що «римська лазня» та «сауна» сильно відрізнялися від таких самих, але у Фінляндії чи в Росії. Сауна виявилася набагато прохолоднішою за справжню сауну в країні Суомі (або в Пітері). А ось римська лазня тут була набагато спекотніша за її фінляндський варіант.
Китайці на дорогах
Чудові вулиці Шанхаю вранці. Велосипедними смугами в 5-6 рядів поруч один з одним чухають натовпи велосипедистів. Особливо гарний цей бурхливий потік, коли йде дощ. Тоді всі велосипедисти покривають себе і вірного двоколісного коня попоною із кольорового поліетилену. У нас продають багато «як_одноразових» поліетиленових плащів, але такого багатства забарвлень і розмірів у нас немає, і навряд чи коли буде. А розмір плаща велосипедиста, повторюся, дозволяє сховати від дощу не лише самого господаря, а й його вірного Россинанта.
Багатоповерхові розв'язки
Від готелю до роботи ми мали хвилин 20 пішки. Жодних особливих пробок «a la Москва» (і навіть м'якшого варіанта – «a la Пітер») я там не бачив. Можливо, річ ще й у тому, що, окрім звичайних вулиць, прямо в місті (там, де рух особливо сильний) повно багатоповерхових розв'язок. Висота цих розв'язок воістину велика – наприклад, чотириповерховий будиночок, якому не пощастило бути побудованим у «вдалому» місці, біля розв'язки, виявився наскрізь видимим – вікна його верхнього поверху знаходяться якраз на рівні тротуарів верхньої частини розв'язки, за кілька метрів від пішоходів.
До речі, про тротуари. Наскільки на Заході тротуари занепадають, настільки в Китаї про них піклуються. Адже далеко не всі мають гроші на машину. І навіть – на велосипед…
