6 березня – Міжнародний день зубного лікаря. Дата пов’язана з одним із виноходів у зубній справі. У 1790 році Джоном Грінвудом, зубним лікарем з Вашингтона і особистим зубним лікарем Джорджа Вашингтона, було винайдено стоматологічний бор. Перший стоматологічний бор представляє собою важку бормашину з ножним приводом, що не завадило Грінвуду виготовити для Вашингтона чотири змінних зубних протеза. В якості ножного приводу бору Грінвуд пристосував колесо прядки, якою користувалася його мати.
Цікавою, на наш погляд, є також інформація про нашого співвітчизника лікаря, педагога, засновника в Україні школи щелепно-лицьової хірургії – Мойсея Борисовича Фабриканта, якого ще називають Харківським Преображенським.
Мойсею Фабриканту, хірургові широкого профілю за покликанням, освітою, талантом, свої ж університетські колеги десятиліттями не давали піднятися навіть до рівня приват-доцента. А ось в середовищі стоматологів, куди хірурга привели, як він сам висловився, не залежні від нього обставини, Фабриканта цінували незмінно високо.
Мойсей Борисович Фабрикант народився 17 листопада 1864 року в невеликому селі Шумилово Подільської губернії – нині Бершадський район Вінницької області. Це всього в декількох десятках верст від села Вишня, де тоді жив і працював видатний хірург Микола Пирогов.
«Початкову освіту – як писав у своїй автобіографії сам М. Фабрикант – отримав у 2-х класному Міському училище в м. Балта. По закінченні його поступив у 1877 році в 2-й клас Ананьївської класичної гімназії і закінчив її в 1884 році із золотою медаллю. У тому ж році був прийнятий на 1-й курс медичного факультету Харківського Університету. Закінчив медичний факультет з відзнакою у 1889 році ».
Після закінчення медичного факультету він отримує «ступінь лікаря з відзнакою і звання повітового лікаря» і був залишений при Університеті в якості ординатора факультетської хірургічної клініки, яку очолював професором В.Ф. Грубе. Будучи ще студентом, Фабрикант написав роботу під керівництвом професора А.Я. Данилевського, за яку був удостоєний золотої медалі.
Біографія Мойсея Борисовича багато в чому нагадує долю професора Преображенського з булгаківського роману «Собаче серце». У 1900 році Фабрикант побудував будинок на Театральній площі (нині – площа Поезії, 5). Місце вибрав не випадково – поряд з театром, оскільки Фабрикант завжди славився тонким поціновувачем мистецтва. При цьому цей будинок служив не лише житлом, але й хірургічною лікарнею. «Спеціально побудований будинок з усіма необхідними пристосуваннями, водяне опалення з примусовою постійної вентиляцією, що дає дворазовий обмін повітря в годину, електричне освітлення; при лікарні є рентгенівський апарат. Прийом стаціонарних хворих повсякчас; приходять від 6–7 годин вечора щоденно. Гімнастика і ортопедичне лікування у відомий час за взаємною згодою. Ординатор лікарні Яків Борисович Брандсбург» – інформував « Медичний покажчик ».
Там і відкрилася у 1901 році Хірургічна лікарня і ортопедичний інститут доктора М.Б. Фабриканта.
У радянський час будинок-клініка Фабриканта був націоналізований, у розпорядженні доктора залишили кілька кімнат на третьому поверсі. Націоналізували і особистий автомобіль вченого – «Опель». З цього приводу Мойсей Борисович жартував, що «радянська влада поставила мене на ноги, відібравши автомобіль». Будинок вченого, волею долі, завжди залишався медичним закладом. Спочатку тут знаходилася 25-а лікарня, потім кафедра протезної стоматології Харківського стоматологічного інституту (Фабрикант був одним із засновників інституту, першим завкафедрою хірургічної стоматології), пізніше – кафедра паразитології Інституту вдосконалення лікарів і клініка 27-ї лікарні. Сьогодні в колишньому будинку-клініці Фабриканта розміщується Харківська наукова медична бібліотека, де зберігаються наукові праці Михайла Борисовича.
Мойсей Борисович вільно володів п’ятьма мовами. Щорічно під час літніх канікул (з травня по жовтень) виїздив попрацювати в закордонних клініках. У всіх великих клініках Європи, за винятком Італії та Іспанії, побував по кілька разів. З 1897 по 1917 рік був консультантом Громади Червоного Хреста у Харкові. У 1905 році за притулок і лікування поранених, потерпілих на барикадах піддавався репресіям з боку поліції.
У роки російсько-японської війни був консультантом військового відомства, а під час Першої світової війни очолював приватний лазарет у Харкові, консультував у госпіталях міста і займався хірургічною практикою. До 1921 року Фабрикант займався приватною хірургічною практикою і став відомим в Україні та Європі лікарем.
Завідував з 1929 року кафедрою хірургічної стоматології в Харківському одонтологічному факультеті, згодом (з 1931 року) в стоматологічному інституті. У 1937 році Мойсей Борисович був обраний почесним членом Всесвітньої наукової асоціації стоматологів, в 1938 почесним членом Всесвітньої асоціації по боротьбі з кістковим туберкульозом. У 1939 році Фабриканту присвоєно звання доктора медичних наук.
У роки Великої Вітчизняної війни продовжував хірургічну діяльність в евакуації і очолив хірургічну клініку Киргизького державного університету. У 1943 році М.Б. Фабрикант був удостоєний звання «Заслуженого діяча науки УРСР». Дружина і всі найближчі родичі професора загинули в роки війни від рук фашистів.
Мойсей Борисович повернувся після звільнення Харкова в свій будинок на площі Поезії, де продовжив медичну практику та консультації. Після повернення він, перший в місті, увічнив пам’ять жертв фашизму, встановивши в районі Сабурової дачі пам’ятник, який через деякий час зник.
Він пішов на пенсію в 87 років і помер у грудні 1951, в своєму ліжку в Будинку, який був колись його власністю, на самоті, нікого не турбуючи, як і жив. Кажуть, що три доби він лежав один, поки співробітники Держбанку, розташованого навпроти, не звернули увагу на світло, що декілька діб поспіль горіло у вікні його кімнати, і не викликали міліцію.
Похований професор Мойсей Борисович Фабрикант на міському кладовищі міста Харкова. Через кілька років на могилі вченого був встановлений пам’ятник з написом «Заслуженому діячеві науки професору Мойсеєві Борисовичу Фабриканту від вдячного учня Н.І. Заславського». Пам’ятник руйнується і харківські стоматологи, краєзнавці, Обласний комітет «Дробицький Яр» вирішили встановити новий пам’ятник, щоб пам’ятали харків’яни про свого знаменитого земляка. Багато зробив по відновленню пам’яті про Мойсея Борисовича Фабриканта краєзнавець Дмитро Григор’єв, який склав його повну біографію, і зняв фільм до ювілею вченого.
Роботи Фабриканта не застаріли й донині. Зав. кафедрою хірургічної стоматології, щелепно-лицевої хірургії та стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, професор, доктор медичних наук Ірина Лісова відшукала в архівах медичної бібліотеки і видала лекції Фабриканта, які він читав студентам, будучи зав. кафедрою в Харківському стоматологічному інституті.
Мойсей Борисович автор більше 80-ти вагомих наукових робіт, серед яких можна назвати такі: «Об истинном анкилозе челюстного сустава», «К вопросу об огнестрельных повреждениях нервов», «К вопросу об оперативном лечении травматического паралича лицевого нерва», «Околочелюстные флегмоны и их влияние на организм», курс лекцій «Хірургія ротової дуплини», учебник по хирургической стоматологии (разом із профес. І. Лукомським і профес. І. Старобінським). Багато великих вчених визнали його як засновника в Радянському Союзі школи щелепно-лицьової хірургії. Він володів великим педагогічним досвідом, який накопичив за 43 роки викладацької діяльності.
