Одна з головних причин, що сприяють тому, що людина набирає зайву вагу — переїдання. У народі це називають ненажерливістю. Але в медицині схильність до переїдання розглядається не як звичка смачно поїсти, бо як хвороба, що має не зовсім зрозумілу більшості з нас назву — булімія .
У цього захворювання є антипод – анорексія, що характеризується повною відсутністю апетиту та надмірним виснаженням людини. Але у булімії та анорексії є одна важлива подібність — та й інша з'являються на нервовому ґрунті. Фактично виходить, що пацієнт лікаря-психотерапевта «програмує» себе на розвиток хвороби за допомогою власного самонавіювання. Для більш детального аналізу зупинимося лише на булімії.
Насторожити мають три моменти:
Як правило, булімія не є розладом травлення. Більше того, багато булімиків мають зовні цілком нормальну вагу для свого зростання і статури, але для них характерно непомірне споживання їжі. По суті вони постійно щось їдять. Навіть стає дивним, куди все це потім дівається?
Надмірна вага набирається лише за ситуації, коли надто часті невеликі перекушування переходять у натуральне обжерливість із постійним відчуттям голоду. Тобто тут вже явно виражена нервова булімія із залежністю від їжі. Тут ніяка дієта не допоможе, тому що лікуватися треба не у дієтолога, а у психотерапевта.
Після консультації з лікарем, як правило, одразу ж призначається амбулаторне лікування. Застосовується метод когнітивно-поведінкової терапії. В основі цього методу прагнення самого пацієнта бути відповідальним за своє здоров'я. За допомогою різних способів самонавіювання (звісно, під контролем лікаря) можна помітно знизити рівень збудливості нервової системи побачивши їжі зі зниженням бажання все з'їсти.
Ефективність цього досить висока. Від фармакологічних засобів він відрізняється тим, що на організм йде лише психологічний вплив із поступовим закріпленням у вигляді звички «обмежувальних» у їжі заходів.
Якщо булімія ще не зайшла надто далеко, то після консультації з лікарем можна позбутися її самостійно. В основному за рахунок приведення до норми своєї нервової системи. Помічено, що у стані депресії людина шукає відволікання від похмурих думок у їжі. Якщо такі ситуації часто повторюються, то формується прагнення «лікувати» свій поганий настрій їжею.
Так що при самостійному лікуванні булімії головну увагу треба звернути на свої нерви та виключити будь-які фактори, що сприяють появі депресії.
Сказане стосується і надмірних емоцій, які призводять до нервового виснаження з бажанням постійно «заряджатися» їжею, оскільки вона створює фон уявного спокою та душевної рівноваги.
