Вже декілька років поспіль радує глядачів своїми виставами аматорський театр «Авіценна», акторами якого є медичні працівники Житомирської клінічної лікарні імені Гербачевського.
Театр мініатюр «Авіценна» існує з 2008 року. В його репертуарі більше 20 різних постановок: мініатюр та повноцінних спектаклів. Його натхненник, керівник і автор п’єс – заслужений лікар України, завідувачка ревматологічного центру обласної клінічної лікарні імені О. Ф. Гербачевського Людмила Сергіївна Крикливець.
Людмила Сергіївна позиціонує себе лікарем, який любить людей і мистецтво, а взірці для неї – улюблені письменники, які були лікарями – Чехов і Булгаков. У доробку пані Людмили п’єси для театру і 15 книг: три романи, повість і збірки поезій. Чим більше людина зайнята, тим більше вона встигає, а найменше, як правило, встигають ті, у кого мало обов’язків. Так вважає і переконує інших своєю діяльністю лікар-митець.
Театр мініатюр «Авіценна» лауреат багатьох Всеукраїнських конкурсів та фестивалів, неодноразовий переможець Всеукраїнського фестивалю медичних працівників «Ліра Гіппократа». У місті Ворзель Київської області на VII Всеукраїнському фестивалі медичних працівників «Ліра Гіппократа» за мініатюру «Санація» театр отримав перше місце.
Актори театру не професійні актори, але це творчі люди з невичерпним ентузіазмом і любов’ю до театру. Аматорський медичний театр, кажуть його актори – то не жаль за втраченим талантом при виборі професії. То, швидше, можливість відійти від болю та страждань, з якими щодня стикаються в праці, а також спроба переповісти людям через мистецтво головні суспільні цінності, котрі нині чомусь стали забуватися.
Свого часу Микола Васильович Гоголь писав: «Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу». Ось, і працівники лікарні, які стали прихильниками Мельпомени, виходять на сцену, щоб донести до глядачів переживання і страждання, роздуми та сумніви, радощі та побажання своїх героїв.
Окрім цього, як зазначає Наталя Замятіна (лікар-гематолог): «Ми – лікарі, кожен день бачимо стреси і біль, а театр – то шанс переключитися…»