Спостерігав картину. Хлопчик років 7-8 стрибає в басейн на голови жінок, що пропливають. Мама сидить поруч і дуже радіє такій поведінці дитини.
Спочатку жінки висловлюють невдоволення, щойно встигнувши ухилитися від тридцятикілограмової тушки. Мама веселиться.
– «Онжеребеня», – пояснює вона дії малолітнього хулігана.
На п'ятому або шостому стрибку «бомбочкою» важке маля все-таки потрапляє в ціль – точно ногами в мозок білявої дівчини.
Блондинка пішла під воду, але швидко спливла та заволала на весь басейн. Якщо прибрати її нецензурні слова, можна подумати, що вона нічого не сказала. Мені її емоції зрозумілі. Уявіть вам на голову падає гиря, вагою 30 кілограм. Найінтелігентніша людина сформулює швидко і коротко свої переживання, якщо випливе.
Блондинка не була інтелігентною людиною, тому схопила маленького негідника за вухо і витягла з басейну.
«Онжеребеня» не відчувало за собою жодної провини, бо бомбардувати блондинок колінами по голові йому мама не забороняла.
На сходах басейну зустрілися два інтелекти. Забита по голові блондинка і «натиснути». Остання одразу кинулася в бійку, бо нема чого обмежувати права її дитини на бурхливі веселощі в басейні.
«Онжеребеня» вже знав, як правильно поводитися. Він репетував, як різаний. Показував, що боляче вдарився колінами об тупу білобрису голову.
«Онатискати» рятувала своє чадо, тягаючи за волосся постраждалу білявку.
Підбігли співробітники басейну стали рознімати зграю, що б'ється. Тут з'явився «онжеотець», судячи з живота – вагітний дев'ятому місяці. Він зрозумів, що треба когось покарати. Дружину і дитину не можна, вони свої, можна блондинку, але вона дуже тендітна, тому він ударив співробітника басейну, який рознімав тих, хто бився.
До розбірок події підключився весь басейн, уже ніхто нікого не бив, усі дружно репетували один на одного. А я згадав Африку…
Мене якось занесло в одне плем'я на кордоні Кенії та Танзанії, люди там один одного вже не їдять багато років, мабуть, тридцять-сорок, до цього всяке траплялося. Але смертність все одно висока.
Коли ночами в джунглях все чмихає і кричить жахливими голосами, стає зрозуміло – сильні поїдають смачних. У природі життя досить просте і зрозуміле. Люди, які там проживають, – частина природи, смачна частина. Так думають тигри, леопарди, крокодили – сильні та голодні представники сильної частини природи.
Зрозумів просту істину: дітям там не треба нічого пояснювати довго, всі розуміють із першого разу.
Якщо дорослі кажуть – у цю річку не стрибай, там чекають на їжу крокодили, то питань не виникає, у річку ніхто не полізе.
Якщо трапиться тупа дитина, то це буде мертва дитина, без будь-яких сльозливих вигуків, «він же не розуміє!», «Онжеребе!».
• Ага, підіть, розкажіть це крокодилові.
Ще згадав Америку. Там у багатьох штатах можна притягати до кримінальної відповідальності із 12-14 років. Заходив у в'язницю, так, сидять.
Хтось вчителя вдарив молотком по голові за погану позначку, хтось зґвалтував однокласницю, комусь заважала машина сусіда, і малолітній злочинець її підпалив. «Знижедіти!» – Так вигукне ліберальна громадськість.
• Вчитель з діркою в голові, гадаю, промовчить. Не знаю, що скаже дванадцятирічна дівчинка, зґвалтована темношкірим однокласником.
Відстала країна Америка, там як в Африці: якщо «онжеребятко» чогось не зрозуміло відразу, то легко може сісти у в'язницю або отримати кулю в лоба.
Так один дванадцятирічний хлопчик вирішив пограти у війну і став цілитись у поліцейського з іграшкового пістолета. Був застрелений із справжнього пістолета на місці. До кого претензії? До поліцейського? Ні, він діяв у рамках закону.
• Якщо дитина в 12 років не зрозуміла, що в поліцейських цілитися не можна, то це може бути хороший хлопчик, але він може стати мертвим. Просто таке влаштоване життя, як в Африці.
Повернемося до басейну. Добре, що у блондинки виявилася міцна голова, але реальна й інша ситуація. Від удару колінами по потилиці вона легко могла знепритомніти і захлинутися.
«Онжеребеня» не винна, «натиснути», швидше за все, взагалі не була б притягнута до кримінальної відповідальності або відбулася б умовним покаранням.
• А людини, яка пливла у своїх справах і нікого не чіпала, просто не буде живою.
Чи правильно захищати своїх дітей?
Так, правильно. Тільки є один критерій. Якщо поведінка дитини не завдає і не може завдати шкоди здоров'ю та життю інших людей, тоді її права треба відстоювати.
Захищати від тих, хто забирає іграшки, ображає словесно чи фізично. Але!
• Якщо дії дитини, незалежно від віку, загрожують (або можуть потенційно загрожувати) здоров'ю чи життю інших людей, то не треба включати стан «натиснути» та захищати свою дитину. Його дії треба зупинити, припинити. Інакше це рано чи пізно зробить хтось інший, і велике питання – як і в якій формі.
