Кожен із нас дотримується тієї чи іншої життєвої філософії, вибудовує свій життєвий шлях. Але навіть у найсильніших, впевнених у собі натур бувають важкі хвилини, коли опускаються руки, вичерпуються фізичні та душевні сили. І виникає потреба допомоги – у раді, у новій думці чи погляді з боку на ситуацію, що виникла. Саме в цьому плані допомогли багатьом книги Дейла Карнегі – знаменитого американця, знавця людських взаємин.
Судження Д. Карнегі особливо цінні тим, що це дидактика, не нав'язування своїх думок. Він лише нагадує забуті нами істини, пропонує поміркувати, зробити власні висновки.
Почни жити
Постійне почуття занепокоєння вимотує людину, позбавляє можливості жити повноцінним життям, сприяє виникненню різних, зокрема й важких, захворювань. Тому так важливо навчитися тверезо вловлювати тривогу та занепокоєння, навчитися не боятися дивитися життя в обличчя.
Ось кілька правил, запропонованих Карнегі:
1. Якщо ви хочете уникнути занепокоєння, живіть у «відсіку» сьогодення. Не згадуйте про минуле, не турбуйтесь про майбутнє.
2. Якщо біда заганяє вас у кут, запитайте себе: а що може бути найгіршим, якщо я не зможу вирішити цю проблему? Підготуйте себе до цього гіршого, спробуйте спокійно продумати заходи для поліпшення ситуації.
3. Постійно пам'ятайте про непоправну шкоду, яка завдає вашому здоров'ю занепокоєння.
Поради порадами, скажете ви, на папері вони хороші. Але про який спокійний аналіз може йтися іноді, якщо людина в такій ситуації – грудка нервів, якщо обрушується на неї неприємність за неприємністю – від втрати мети в житті, загрози звільнення з роботи, відсутності продуктів у магазинах до скандалу в автобусі чи вдома.
Та чи мало у нас причин для того, щоб перебувати не просто в поганому настрої, а в згубному руйнівному стані. Мільйони людей руйнують своє здоров'я, своє життя запеклим обуренням, не здатні прийняти удари долі, не хочуть діяти, врятувати те, що в змозі. І лише скаржаться на важку долю.
Що робити? Де вихід?
Першим кроком, вважає Дейл Карнегі, буде збір інформації – про себе, про свої відчуття чи ситуацію. Але тут – перша затримка. Нам подобаються лише ті факти, що виправдовують наші дії.
Крім того, Д. Карнегі радить не залучати емоції до мислення, а неупереджено та об'єктивно зібрати факти, використовуючи такі прийоми:
Уявіть, що ви збираєте інформацію не для себе, а для іншої людини. Це допоможе поставитися до неї розумово і неупереджено, витіснити емоції.
Уявіть себе адвокатом, який має намір виступити від імені іншої сторони. Іншими словами, зберіть факти не лише «за», а й ті, які суперечать вашим бажанням, до яких вам не хотілося б звертатися.
Далі він пропонує записати свої думки – це полегшить аналіз проблеми, що допоможе чіткіше сформулювати причину.
Другий крок – записати дії, які можна зробити . На цьому етапі, каже Карнегі, зупинятися не можна – треба чинити за складеним планом, інакше всі попередні зусилля – зі збору інформації та її осмислення – будуть лише переливанням з порожнього в порожнє, все зведеться до безглуздої витрати сил.
