Лікарі говорять, що алергія стала вже пандемією. Прогнозується, що кількість людей, які страждають від алергії, за кілька років сягне 50%. Від чого може з’явитися ця хвороба у дітей та чому важливо почати лікування у ранньому віці – розповіла педіатриня вищої категорії, гастроентерологиня Олена Няньковська у подкасті “Медбалачки”.
За словами фахівчині, поширеність харчової алергії, взагалі алергічної патології у дітей, справді змінюється з часом. Якщо ще років 10 тому було відомо, що приблизно 1-4% дітей має харчову алергію, то тепер навіть офіційно згідно досліджень – це 8%. А вважається що до 25-30 року взагалі 50% всіх людей, і дорослих і дітей, будуть мати якусь алергічну патологію.
Щоправда це може бути не тільки харчова алергія – це можуть бути абсолютно різні варіанти алергічної патології, наприклад, атопічний дерматит може бути бронхіальна астма, анафілактичні стани, алергічний риніт та інші варіанти.
У ранньому віці саме харчова алергія – це перше алергічне захворювання з яким фактично стикається маленька дитина. Тому вважається що зараз ми маємо пандемію.
“Як ми з вами мали недавну пандемію ковіду, то вважається що ми маємо зараз і пандемію алергічною патології. Тому це дуже справді актуальна, поширена і важлива тема для кожного з нас”, – зазначає педіатриня.
Олена Няньковська пояснила на що повинні звернути увагу батьки під час введення нових продуктів прикорму, що загалом може бути тривожним дзвіночком та які симптоми харчової алергії, які можуть виникнути загалом негативні реакції.
Яка є різниця в прикормі і докормі
Якщо у перший рік життя мова йде про докором, то це означає, що напевно грудного молока не вистачає і дитину догодовують сумішшю. Коли говорити про прикорм – це вже введення нових продуктів тих, що їдять усі щодня: овочі, фрукти, каші й інші продукти.
“У раціоні дитини взагалі прикорм починається приблизно з четвертого-шостого місяця життя, в залежності від ознаків готовності дитини до введення прикорму. Звичайно є свої правила. Уявіть собі дитину яка годується тільки грудним молоком, тобто вона отримує всі необхідні речовини такі як білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи, омега-3 жирні кислоти, пребіотики та постбіотики – у вигляді вигляді молока. І тут нам треба ввести інший продукт, який має іншу консистенцію більш тверду, менше води та інший склад. І звичайно це не так підтасовано під організм дитини, як грудне молоко, і може бути алергічна реакція”, – пояснює педіатриня.
Чому може виникнути алергія у дітей та що з нею робити
Алергія в такому випадку – це імунна реакція на якісь білок і тому дуже важливо відслідкувати чи нормально дитина переносить даний продукт. Тому потрібно вводити такі продукти по одному, у невеликій кількості, для того, щоб подивитись чи немає негативних реакцій.
“Ми вводимо продукти по одному, приблизно з чайної ложечки, збільшуючи порцію. Приблизно за один тиждень ми можемо довести до необхідного об’єму. Негативні реакції ми відслідковуємо не тільки відразу, ми їх маємо відслідковувати доволі тривалий час – мінімум протягом трьох днів, але впринципі весь тиждень”, – говорить пані Олена.
Коли вводяться продукти, потрібно дивитися, які ж можуть бути негативні реакції – це переважно, наприклад, висип, почервоніння шкіри зуд. Але можуть бути і гастроентестинальні симптоми- коліки, здуття живота, зригування, блювання.
Якщо з’явалась якась реакція, варто звертатися до педіатра на консультацію. Цей продук, який викликав ознаки алергії дитині не варто давати, а пробувати інший продукт.
“Починаємо переважно прикорм з овочів чи каш з однокомпонентних продуктів. Овочі переважно водяться в той момент, якщо дитина нормально набирає вагу. А із каш варто стартувати, якщо дитина має затримку у вазі”, – коментує лікарка.
Чому не варто займатися самолікуванням
Однією із серйозних проблем в медицині є самолікування, коли люди починають різними або народними методами, або просто за рекомендаціями купувати якісь препарати і намагатися лікувати різні хвороби.
Фахівчиня говорить, що “самодіяльність” у випадку перших проявів алергії може призвести до різних негативних наслідків.
В першу чергу потрібно розуміти, що алергічні реакції є двох типів:
- імуноглобулін і залежні, вони є швидкі і можуть загрожувати життю дитини;
- імуноглобулін і незалежні (тривалого типу). Вони поступово розвиваються, у них немає загрози для життя дитини на даний момент, але може бути хронізація патології і ця дитина буде страждати доволі тривалий час і можливо все життя.
“Тобто ми можемо мати такі серйозні негативні наслідки відразу, які небезпечні для життя, а можемо мати наслідки і на все життя. Тому не треба вирішувати самому, що робити необхідно звернутись до лікаря, який розбереться у вашій ситуації. Однозначно, якщо є харчова алергія до якогось продукту, його треба забрати на тривалий час. Це називається елімінаційна дієта і при доведеній харчовій алергії, як мінімум на шість місяців, необхідно повністю забрати харчовий продукт”, – зауважує Олена Няньковська.
Це пояснюється тим, що в дітей є така можливість, якої немає у дорослих – є шанс що буде сформована харчова толерантність і дитина той продукт надалі буде переносити нормально і в старшому віці буде споживати без жодних проблем.
У ранньому віці, наприклад, часто є алергія до білка коров’ячого молока, до яйця, до пшениці і є шанс що дитина матиме до нього толерантність у дорослому віці. Але це тільки тоді, якщо будуть правильні підходи до дієтотерапії і до лікування, тому необхідно звертатись до лікаря
Детальніше про те, які рішення пропонує сьогоднішня наука для вирішення проблем пов’язаних із харчовою алергією у дітей та дорослих, слухайте у подкасті “Медбалачки”.
Здоров’яМедицина
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
Джерело: gre4ka.info
