Світ захоплень

Блог Житомирської обласної наукової медичної бібліотеки

Поезія, душі моєї втіха

Вірші та проза 16 червня 2016
Поезія, душі моєї втіха

Напередодні Дня медичного працівника Обласним комітетом профспілок медичних працівників та обласною науковою медичною бібліотекою було проведено засідання клубу поетів – медичних працівників «Натхнення», на якому відбулася презентація книги «Єднаймося, брати мої», Книгу було сформовано за підсумками Всеукраїнського конкурсу творів поетів – медичних працівників, присвячених 200 – річчю від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Житомирщина ще раз довела, наскільки багата талантами – серед лауреатів конкурсу – 9 житомирських поетів – медиків – найбільша кількість серед усіх областей України, а С.В. Кобилінський та Т.О. Рубан – Щуковська посіли призові місця.

Лауреати конкурсу та прихильники їх творчості стали учасниками засідання клубу. Присутні прочитали свої нові вірші, поділилися історією їх створення та роздумами про роль і місце поезії в своєму житті.

Завдяки голові обласного комітету профспілки працівників охорони здоров’я Аллі Федорівни Супрязі, яка головувала на засіданні, зустріч пройшла у теплій, сердечній та дружній атмосфері.

Поети – лауреати конкурсу були нагороджені Грамотами Президії обласного комітету профспілки працівників охорони здоров’я.

Пропонуємо вашій увазі вірші лауреатів конкурсу, лікаря-гастроентеролога Коростенської ЦМЛ Тетяни Борисівни Микитчук та анестезіста Баранівської ЦРЛ Ігоря Анатолійовича Белякова

Промениста і співуча
Сонцесяйна й веселкова,
Полонила юну душу
Українська рідна мова
У високім піднебессі
Жайворино задзвеніла,
Розправляла білим садом
Навесні духмяні крила.
Ніжні паростки любові
З мудрих зерен проростали,
Світанкові чисті роси
У рядочках вигравали
Серцю радісна світлиця!
Величава, як орлиця,
Милозвучності окраса,
Невмирущим духом сильна,
Геніальністю Тараса.
Древнє річище народу
З літ минулих у майбутнє,
Кобзаревим « Заповітом »,
Глибиною незабутнє.
Скарб, одвіку найцінніший,
Нам даровано Всевишнім.
Збереглося ще коріння,
Розрослися крони пишні!
Заквітчаємо барвінком
Нелегку хрещату долю!
У колисці українка
Нам вигойдувала волю.
Збереглась для нащадків
Незамулена криниця,
Невгасима мово-зоре,

УКРАЇНО! Я ТВІЙ СИН

Україно! Я твій син,
А ти – моя ненька,
Як же тебе не любити,
Матінко рідненька!
На своїх просторах вільних
Ти мене плекала,
До серденька, рідна ненько,
Ніжно пригортала.
Я з тобою прокидаюсь,
Сонце зустрічаю,
І з тобою, помолившись,
Спати я лягаю.
Твоя велич світ бентежить,
А краса – чарує,
Процвітай, моя Вітчизно,
Хай нас Бог шанує!

« Серпень 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31