Відлига, коливання температури та експлуатація гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та ризикованими. Крига може здаватися надійною, проте руйнуватися під вагою людини та занурювати її у воду.
Вже з початку року 22 українських громадян померли через ігнорування правил поведінки на кризі. Як уникнути подібної долі та вберегти своє і близьких життя, розповіли фахівці ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає пасткою”, як це сталося і 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Померлі та врятовані українці: актуальна статистика жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький проінформував, що з початку року на водних об’єктах померло 22 особи.
“На превеликий жаль, одна з них – це дитина”, – зауважив він.
Разом з тим, за його словами, минулого року в цей самий час статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його твердженням, певною мірою може бути результатом систематичних застережень та інформування громадян про небезпеку виходу на кригу.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водоймах українців.
“Вдалося від початку року врятувати 15 осіб, з них четверо дітей”, — повідомив Вітовецький.
Однак наголосив, що ці дані не повинні розслабляти: службам необхідний час, щоб прибути на місце інциденту, а для людини у біді в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагедії
За висновками рятувальників, найбільше загиблих – на річках. Вітовецький роз’яснив:
“Якщо ми говоримо про різноманітні види водойм, то сьогодні найбільше померлих фіксується на річках — 15 осіб. І 7 осіб померло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин смерті переважають не з’ясовані обставини (оскільки їх важко точно встановити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було очевидців) та риболовля.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше смертей на воді
ДСНС оприлюднила і регіони, де з початку року зареєстровано найбільше летальних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ятеро осіб, які померли, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — повідомив директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Окрему увагу під час розмови приділили водосховищам і областям поблизу ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький підкреслив:
“У нашій зоні і загалом у нашій кліматичній зоні немає стійкої криги. Тобто вся крига, яка зараз наявна, вона жива, вона нестабільна”.
Основна причина – робота гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький роз’яснив, що гідроелектростанція викликає рух мас води, зокрема піднімає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Крім того, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. Як результат, виникають відчутні коливання рівня:
“Ці коливання можуть становити від 10 до 15-17 сантиметрів”, — роз’яснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига перетворюється на пастку:
“Крига не встигає опуститися, і одразу утворюється така повітряна прослойка і якраз крига стає досить крихкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від функціонування агрегатів, які спричиняють мікротріщини в льодовиковому покриві. Такі процеси невидимі для неспеціаліста, але критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював головний принцип максимально відверто:
“Основний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він наголосив, що цілком гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Зокрема він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка – найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автівки.
Олександр Туманов зазначив: “Процес затоплення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати крига і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не працюють.
У ДСНС наголосили: подорожі автомобілями по вкритій криною водоймі — найбільш ризикований типів поведінки на водоймах узимку, оскільки людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС рекомендують перш за все викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям основні правила.
Якщо потрібно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не зламати кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця чи інший предмет, щоб подати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий без свідомості або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до домедичної допомоги.
Зокрема Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: попри застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. У такому випадку Олександр Туманов радить хоча б основні речі: не виходити на кригу наодинці, мати напарника і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А захопити також предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, яка дрейфує, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
Наприкінці розмови спікери дійшли спільного висновку: тепла погода та коливання температури, а також функціонування гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без гострої потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найбільш небезпечні прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.