У приватних лікарнях з великими цінниками клієнти оплачують не тільки зручність і сучасні технології, але й відчуття гарантованості. Коли трапляється лихо, сім’ї нерідко занурюються у тривалу боротьбу за правду. Три гучні випадки медичних катастроф ілюструють, як тернистим буває шлях від кончини пацієнта до судового рішення.
За чималими рахунками в приватних медцентрах звичайно приховано не тільки затишок та передові методи лікування, а й сподівання хворого на те, що тут його здоров’ю нічого не загрожуватиме. Якщо відбувається непоправне, істинне обличчя медзакладу показує здатність взяти на себе відповідальність за ймовірні прорахунки. На жаль, часто замість відкритості родичі померлих, в один з найтяжчих періодів життя, зіштовхуються з боротьбою клініки за свою репутацію. Про те, чи має український пацієнт реальний захист та як на нещастя у своїх стінах реагують приватні медзаклади, читайте в матеріалі УНН.
Приватна сфера медицини в Україні протягом останніх років стала рівнозначною комфорту та найновішим технологіям. Обираючи приватні заклади, клієнти розраховують на безпеку, професійність та сервіс найвищого рівня. Водночас пацієнти свідомо згодні на високі ціни, адже сума медичних послуг сприймається як виправдана інвестиція в самопочуття та спокій.
Але навіть у найсучасніших закладах трапляються критичні випадки. У такі моменти головною перевіркою для лікарні стає її здатність відповідати за помилки, а не прикриватися рекламними кампаніями. Однак, відповідальну позицію у таких випадках обирають не всі.
Випадок зі смертю Аднана Ківана перетворився на “Випадок Odrex”
Смерть власника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в стінах одеської лікарні Odrex стала межею для іміджу закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чиї кошти дозволяли обрати найкращих лікарів світу, довірив своє здоров’я одеському Odrex. Адже саме в цій клініці він лікувався останні роки, саме в цій клініці працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував помешкання з ремонтом та нову машину Lexus на весілля. Проте, як вказують матеріали кримінальної справи, статус бізнесмена та постійного клієнта клініки не став охороною від того, що розслідування називає лікарською халатністю.
Смерть Аднана Ківана стала початком гучного кримінального процесу, який тягнеться до сьогодні. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: керівник відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже покинула клініку). За версією слідчих органів, попри онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд ймовірних помилок: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення необхідної антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той момент була категорично протипоказана хворому.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, вочевидь, обрав тактику виснаження суду. Засідання відміняються через відсутність адвокатів лікарів. Одночасно з цим, Odrex розпочала широку інформаційну кампанію: замість визнання промахів та внутрішнього розслідування, клініка зосередилася на судових позовах проти медіа та намаганнях відбілити репутацію.
Але реакція соціуму не забарилася: після того, як випадок зі смертю Аднана Ківана набув розголосу, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому вдалося врятуватися – почали публічно говорити про свій досвід. До того ж, гучна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох сімей, які роками судяться з Odrex через загибель своїх рідних в лікарні.
На фоні загальноукраїнського інтересу, люди об’єдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе потерпілими від лікування в скандальній лікарні анонімно діляться особистими історіями та історіями своїх померлих близьких, обмінюються новинами про хід особистих кримінальних справ проти Odrex та медиків клініки і підтримують один одного.
Трагічна помилка у клініці “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час терапії зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї закінчився катастрофою. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку клініка рекламувала як безпечний і приємний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося просто у стоматологічному кріслі. У клініці почали реанімаційні заходи, згодом дитину доправили до лікарні. Лікарі визначили глибоку кому. За кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не прийшовши до тями.
Правоохоронні органи розпочали кримінальне розслідування за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило кончину дитини. Лікарю-анестезіологу оголошено про підозру. За версією слідства, під час наркозу було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і спричинило гостру серцеву недостатність.
МОЗ після перевірки медичного закладу скасував видану їм ліцензію. Станом на зараз розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила важливе питання: наскільки безпечними є процедури під загальним наркозом в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних клініках. Для батьків це – непоправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – перевірка на спроможність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто буде відповідати за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: випадок, який закінчився найбільшим покаранням для медика
Катастрофа, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найвідоміших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність вірила професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її дочка Віра з’явилася на світ з важким ураженням центральної нервової системи та померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами розслідування, причиною катастрофи стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про терміновий кесарів розтин було прийнято надто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина померлої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й з труднощами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після катастрофи комунікація з “Лелекою” фактично зупинилася, а доступ до електронної медичної документації родині заблокували.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав більше двох років. Незважаючи на те, що обвинувачений акушер-гінеколог не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найвищого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав лікарню виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди сім’ї.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від важкої онкохірургії до стоматології чи очікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сюжет: смерть, підозра в лікарській халатності та тривалі роки боротьби за справедливість.
Кожна справа має свої особливості, але наслідки дуже схожі. Замість швидкого та прозорого встановлення винних – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перепони. Сім’ї, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
У результаті, ці історії показують проблему більшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в питанні захисту прав клієнтів та справжньої невідворотності відповідальності за медичну недбалість.