Медик-невролог Олексій Пелепейченко зазначив, що дискомфорт у скронях після праці нерідко виникає через перенапруження м’язів і може прогресувати до завершення робочого тижня. Він акцентував увагу на важливості з’ясування інших причин, наприклад, гіпертензії, та застеріг від самостійного лікування.
Відчуття здавлювання у скронях після трудового дня, а до п’ятниці дискомфорт стає буденним явищем – знайома ситуація для багатьох, проте по суті це може бути важливим сигналом від організму. Більш детально про те, чому виникає подібний дискомфорт, коли необхідно пильнувати і що можна вжити самостійно, розповів журналістці УНН головний лікар приватного медичного закладу, лікар-невролог Олексій Пелепейченко.
Біль у скронях після роботи
Згідно зі словами лікаря, у переважній кількості випадків дискомфорту у скронях мова йде про перевтому м’язів. Це може навіть здійснювати вплив на якість життєдіяльності у певних ситуаціях.
“Коли говорять, що болить голова у скронях, фактично болять м’язи, а не голова. Це відчуття здавлювання, не пульсуючий дискомфорт за типом тернового вінця. Його визначають як головний дискомфорт напруги або тензійний цефалгічний синдром. Найчастіше це з’являється через надмірне навантаження на зоровий апарат, тобто тривалий час роботи з комп’ютером, напружені стани, надмірне споживання кави чи психоактивних речовин”, – роз’яснює медик-невролог.
Олексій Пелепейченко стверджує, що показовою ознакою такого дискомфорту є його індивідуальний “графік роботи”, згідно з яким він наростає в середині тижня і зменшується у вихідні.
“Ці дискомфортні відчуття можуть проявлятися декілька разів на тиждень, а подекуди здатні тривати роками. Найчастіше вони посилюються у вівторок-четвер-п’ятницю, а на вихідні, коли людина відпочиває, стан покращується. Однак встановлення діагнозу головного дискомфорту напруги відбувається тільки після виключення інших факторів. Нам обов’язково треба упевнитися, що відсутня артеріальна гіпертензія чи інші хвороби”, – зазначає головний лікар приватної клініки.
Чи пов’язаний біль у скронях із тиском?
Згідно з висловлюваннями медика-невролога, не кожний подібний симптом вказує на гіпертонію. Саме через це важливо уникати самостійної діагностики.
“Не завжди дискомфорт у скронях асоціюється з підвищеним або зниженим тиском. Коли пацієнт звертається зі скаргами, лікар виключає артеріальну гіпертензію, анемію, відхилення електролітного балансу, високий рівень цукру. Ми збираємо анамнестичні дані і тільки потім приймаємо рішення щодо подальшого плану обстеження. Не варто впадати в паніку – потрібно розібратися”, – підкреслює Олексій Пелепейченко.
Водночас, існують ознаки, які потребують термінової лікарської допомоги. Мова йде про неочікуваний, надзвичайно сильний дискомфорт, який вирізняється від звичного.
“Якщо характер дискомфорту змінюється, він стає більш відчутним, супроводжується блювотними позивами або порушенням мовлення – ось це вже тривожний сигнал. Є так званий громоподібний головний дискомфорт на зразок блискавки та грому. Це може бути ознакою геморагічного інсульту, розриву аневризми або мальформації. У такій ситуації потрібно негайно звертатися за лікарською допомогою”, – акцентує увагу медик-невролог.
Що робити, якщо біль у скронях вже з’явився?
Отже, що можна зробити, якщо дискомфорт вже наявний? Перш за все забезпечити організму відпочинок і не обтяжувати себе додатковими факторами, крім того, медик-невролог застерігає від неконтрольованого споживання комбінованих болезаспокійливих препаратів.
“Для послаблення дискомфорту необхідно забезпечити відпочинок і прийняти болезаспокійливий засіб з однією діючою речовиною. Не рекомендується вживати комбіновані препарати з кількома компонентами. Найчастіше це нестероїдні протизапальні засоби, проте вони мають протипоказання, наприклад, виразкову хворобу, бронхіальну астму. І головне – не використовувати їх систематично та безконтрольно”, – зазначає головний лікар приватної клініки.
Що варто знати, щоб не нашкодити собі при лікуванні головного болю
Окрім того, через надмірне споживання анальгетиків здатний виникнути “абузусний” головний дискомфорт. Тобто виявляється, що людина ніби намагається зняти симптом, а в підсумку тільки поглиблює проблему.
“Абузусний головний дискомфорт – це дискомфорт, викликаний тривалим вживанням болезаспокійливих. Якщо людина вживає 10 таблеток і більше на місяць протягом трьох місяців, то це вже ризик. Невірне лікування саме по собі може підтримувати хронічний дискомфорт. Тому самолікування точно не найкраща стратегія”, – роз’яснює Олексій Пелепейченко.
Навіть відносно самомасажу скронь медик-невролог радить проявляти обережність. У деяких випадках це може на певний час полегшити стан, проте існує ризик погіршення симптомів через подразнення тригерних ділянок. Оптимальний варіант, стверджує Олексій Пелепейченко, – це звернення до фахівця, який визначить фактор дискомфорту у скронях і призначить безпечне лікування.
УВАГА! Матеріал має виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.