Виставка “The Way We Never Were” у Художніх музеях Гарварду досліджує американську мрію післявоєнного періоду, ставлячи під сумнів ідеалізований образ, який панував у суспільстві.
Американське життя після Другої світової війни часто зображується як безтурботний світ шкільних дискотек, кафе-морозива, доглянутих газонів та нового оптимізму. Цей образ значною мірою формувався комерційними фотографами, які працювали на приватних замовників, корпорації та державні установи. Їхні ретельно постановочні портрети та промо-матеріали, створені за допомогою вишуканих візуальних прийомів та обрамлень, допомогли сформувати багато з найвідоміших сцен тієї епохи.
Ця виставка переглядає колекцію американських професійних фотографів, архів, що налічує понад 20 000 негативів і відбитків, зібраний у 1970-х роках соціологинею та кураторкою Гарварду Барбарою П. Норфліт. Мандруючи Сполученими Штатами, вона відвідала десятки студій, які пожертвували фотографії весіль, шкільних танців, спортивних перемог, корпоративних заходів та інших обрядів і ритуалів — те, що вона назвала “унікальним і цінним записом американського життя”. Однак сьогодні ці фотографії також розкривають опосередковану та ретельно сконструйовану фантазію про “золоті старі часи”, створену для підтримки вузького погляду на американську належність.
Під глянцевою поверхнею післявоєнної професійної фотографії ховався період глибоких культурних розбіжностей і соціального контролю. Створені між Корейською війною та розквітом руху за громадянські права, ці сонячні зображення передмість середнього класу показують лише частину реальності, яка не відповідає більшості досвідів та перспектив. Приховуючи расову сегрегацію, тривогу часів холодної війни, суворі гендерні ролі та політичні репресії, вони залишають поза увагою багато ключових умов, що формували повсякденне життя. Замість того, щоб показувати американське життя таким, яким воно було, фотографії конструюють ідеалізоване бачення післявоєнного процвітання та приналежності, що маскує напруженість та виключення, які лежали в основі епохи.
Приблизно 70 представлених на виставці фотографій охоплюють широкий спектр тем: від формальних студійних портретів до вшанування визначних подій, таких як весілля, бар-міцви та випускні вечори, до замовлень від корпорацій, універмагів, федеральних агентств та забудовників, які просували споживчі товари та бачення американської величі та стабільності задля економічного зростання.
«Для мене було одкровенням заглибитися в цей архів», — каже одна з кураторок виставки, Одрі Сендс. «З одного боку, ми можемо насолоджуватися цими знімками — вечірка з Tupperware, підліткові їдальні, змагання з хулахупу, Різдвяний ранок у сімейній вітальні, сповненій подарунків, поцілунок між королем і королевою випускного балу — їхнім гумором, інтимністю та візуальним багатством. З іншого боку, ми мусимо усвідомити, що фотографія є сконструйованою. Ці зображення не просто фіксували існуючу реальність; вони допомагали створювати, поширювати та продавати певне бачення Америки».
«Ми хочемо заохотити глядачів критично розглянути, як професійна фотографія створювала та просувала ідеалізоване бачення американського життя, в якому сонячні, білі, середнього класу досвіди почали заміщувати набагато різноманітнішу національну історію», — додає Медісон Браун, ще одна кураторка.
«Кожен з цих фотографів обслуговував певне місто чи регіон, документуючи все: від весіль до парадів для громад, які вони знали найкраще. Разом їхні виразно локальні роботи розкривають спільну американську культуру спогадів — не лише в тому, що люди обирали зберегти, але й у тому, що залишається поза кадром».
Виставка “The Way We Never Were: The American Professional Photographers Collection” триватиме в Галереї університетських досліджень Художніх музеїв Гарварду в Кембриджі, Массачусетс, до 9 травня 2027 року.