Привіт, редакторе! Переглянув статтю про iPhone 18 Pro. На перший погляд, оновлення здалися незначними, але після тестування тисяч фото та годин відео, я зрозумів, що помилявся. Камера справді стала кращою, хоча зміни не такі очевидні.
Оновлення Apple, які на папері здавалися незначними, насправді суттєво покращили фотографічний досвід.
Оцінка PetaPixel: 8.5/10
Переваги:
- “Pro Controls” — чудова функція.
- “Photographic Styles” — стали ще кращими.
- “Texture” — додає новий рівень творчого контролю.
- Змінна діафрагма — приємне доповнення, особливо для відео.
- Відстеження автофокусу — на рівні бездзеркальних камер.
- “Reference Image” — надійна основа для перевірки автентичності.
- Швидка зарядка — великий плюс.
Недоліки:
- Неможливість заблокувати ISO може дратувати.
- Надширококутна камера виглядає застарілою.
- Є певні обмеження при відстеженні об’єктів.
iPhone 18 Pro та Pro Max можуть здаватися ітеративними, адже змінна діафрагма, “Photographic Styles” (аналог Fujifilm Film Simulations) та система перевірки контенту “Reference Image” — це не нові концепції. Однак Apple майстерно втілила ці ідеї, посиливши їх вплив на фотопроцес.
iPhone 18 Pro та Pro Max: дизайн і якість збірки
Зовнішньо iPhone 18 Pro майже не змінився порівняно з минулорічною моделлю 17 Pro. Це рідкісний випадок для Apple, але це робить пристрій більш дружнім до споживача: якщо ви оновилися з минулорічного iPhone 17 Pro, старі чохли та аксесуари підійдуть. Це зменшує відходи виробництва та кількість непотрібних покупок.
Основна зміна — доступні кольори: бургундський, льодяниковий, сріблястий і чорний. Бордовий замінив торішній помаранчевий. Особисто мені новий колір менш до вподоби, він більше схожий на фіолетовий, ніж на насичений червоний. Помаранчевий був яскравим і одним з моїх улюблених, тому його важко було перевершити. Новий бордовий не справляє такого враження. Льодяниковий — нормальний, але я б обрав новий чорний.
З апаратної точки зору, можливості камери не змінилися. Хоча сенсор і отримав апаратні модифікації, вони стосуються “Apple Reference Image”, а не здатності захоплювати світло. Ми маємо ту ж 48-мегапіксельну основну камеру, але зі змінною діафрагмою, яка тепер відкривається на півступеня ширше (до f/1.48) і закривається до f/4. Телефото та надширококутна лінзи залишилися без змін.
Про змінну діафрагму детальніше нижче. Ми помітили, що коли вона не контролюється вручну, iPhone плавно регулює діафрагму між f/1.48 і f/4 залежно від оцінки сцени. Це відрізняється від чотирьох дискретних налаштувань у стандартному додатку камери. Сподіваюся, можливість плавної зміни діафрагми буде доступна розробникам у майбутніх оновленнях.
Apple також внесла зміни до процесора (тепер він більше схожий на чіпи M-серії з інтегрованою пам’яттю) і переробила систему охолодження за допомогою випарної камери для більш рівномірного розподілу тепла. Це означає, що телефон не буде перегріватися під час інтенсивної роботи. Я помітив, що під яскравим сонцем, з відкритою камерою, телефон помітно нагрівався, але не до некомфортного рівня. Нагрівання було рівномірним по всьому корпусу.
Я розчарований відсутністю покращень в надширококутній камері та екрані. Надширококутна камера — найслабша на iPhone 18 Pro, і вона відчувається найбільш забутою.
iPhone 18 Pro та Pro Max: змінна діафрагма
Почнемо з того, що, ймовірно, цікавить усіх найбільше: контроль діафрагми. Коли я вперше побачив це, то поставив собі питання: навіщо смартфону контроль діафрагми? Майже всі виробники, які впроваджували його раніше (Xiaomi, Sony, Samsung), швидко відмовлялися від нього в наступних моделях. Тому це викликало підозри, що це черговий маркетинговий хід.
Однак, є кілька причин, чому Apple вирішила залишити цю функцію. По-перше, це дозволяє отримати більше світла на сенсор, покращуючи зйомку в умовах низької освітленості. Але при цьому є ризик втрати різкості при максимально відкритій діафрагмі.
Говорячи про різкість, вважаю, що рішення Apple не блокувати користувачів на ширшій діафрагмі було дуже розумним, адже різкість падає при максимальному відкритті. Ми помітили, що в центрі кадру різкість приблизно така ж, як на iPhone 17 Pro при нічній зйомці, але по краях вона швидко знижується. Це типово для об’єктивів, що знімають з максимально відкритою діафрагмою, навіть у повнорозмірних камерах. При таких умовах якість зображення знижується без додаткових оптичних елементів. Однак, при f/1.8 зображення стає значно кращим, а пік різкості досягається при f/2.8. При f/4 різкість трохи знижується через дифракцію, але не суттєво. За порядком від найрізкішого до найменш різкого: f/2.8, f/1.8, f/4, і f/1.48.
З огляду на це, розробляючи ширшу діафрагму для основної камери, Apple зрозуміла, що не хоче обмежувати користувачів м’якшими зображеннями. Щоб це виправити, компанія розробила змінну діафрагму, яка може змінюватися між f/1.48 та попереднім f/1.8. Але чому б не дати фотографам більше контролю? Тому лінза може закриватися до f/4, якщо це потрібно фотографу чи відеоблогеру. Крім того, додавання контролю діафрагми дозволяє створювати природні “сонячні промені” (sun stars), що є ще одним творчим варіантом.
Отже, з одного боку, ви отримуєте більше світла з невеликою втратою різкості, а з іншого — також невелику втрату різкості через дифракцію, але отримуєте можливість створювати ефект “сонячних променів”. Оскільки сенсор значно менший, ви не побачите таких великих змін, як у стандартної камери з великим об’єктивом та повним контролем діафрагми, але сама ідея залишається тією ж.
1/4 f/1.48 f/1.8 f/2.8 f/4
Стосовно “сонячних променів”, мені найбільше подобається їх вигляд при f/1.8. Промені чіткі, і їх більше, ніж при f/2.8 і f/4, де промені менш виражені. Вони не так добре виглядають, коли сонце прямо в кадрі, всупереч назві. Якщо сонце потрапляє в кадр, ви стикаєтеся з типовою проблемою iPhone: відблисками (ghosting). При f/1.8 з’являється помітна фіолетова пляма відблиску під різними кутами, яка зменшується при закритті діафрагми, але все одно присутня. Деякі кути можуть майже усунути її, але не повністю.
Натомість, я люблю ефект “променів” для точкових віддзеркалень у вуличній фотографії або вечірніх знімках з вуличним світлом чи гірляндами. Незвично бачити чіткі “сонячні промені” при зйомці в умовах середнього або низького освітлення, оскільки зазвичай при таких умовах діафрагма не закривається так сильно, як на стандартній камері, тому це робить фотографії з iPhone більш виразними.
iPhone 18 Pro та Pro Max: програмні покращення
Apple внесла п’ять основних змін у програмне забезпечення: “Pro Controls”, оновлений конвеєр обробки зображень, що впливає на “Photographic Styles” та підтримує нову опцію “Texture”, покращений алгоритм відстеження автофокусу та “Apple Reference Image” для перевірки автентичності контенту.
Pro Controls
Нарешті! Використовувати iPhone для більш серйозної фотозйомки стало набагато зручніше. Ця функція розташована безпосередньо в додатку камери, але її потрібно увімкнути. У меню програми є кнопка, яка викликає додаткові налаштування. Потім у лівому верхньому куті потрібно натиснути “Edit” (Редагувати), щоб додати потрібні елементи керування та розташувати їх на свій розсуд.
Якщо цього не зробити, ви ніколи не побачите ці налаштування. Apple, ймовірно, розраховує на те, що більшість користувачів не потребують цих опцій, і раніше неохоче їх додавала, щоб зберегти простоту використання. Вважаю, такий підхід цілком прийнятний, і я задоволений тим, як це реалізовано.
Ще один важливий момент щодо ручних налаштувань: хоча ми можемо регулювати швидкість затвора, діафрагму та баланс білого, нам бракує одного елемента трикутника експозиції — ISO. Я запитав Apple, чому так, і мені відповіли, що через злиття багатьох фотографій для обчислювальних потреб, додавання ISO не мало сенсу. Я можу це зрозуміти, але все ж хотілося б мати можливість вручну встановлювати найнижчий ISO, наприклад, для пейзажів або для стандартизації тестів.
Разом з цими налаштуваннями, було б логічно мати можливість вимірювати сцену. Тому Apple нарешті додала гістограму, і я цьому дуже радий. Її можна легко ввімкнути/вимкнути, а також перетягнути будь-куди на екрані. Дуже схоже на Lumix.
Однак, важливо переконатися, що камера не скидає налаштування між сесіями. Це робиться в меню “Preserve Settings” (Зберегти налаштування) поза додатком камери, інакше всі ваші налаштування будуть забуті при кожному запуску програми.
Обробка зображень та Photographic Styles
Щодо обробки зображень, то iPhone 18 Pro застосовує “Photographic Styles” до сцени інакше, ніж попередня модель. Навіть з однаковим стилем та налаштуваннями, є помітна різниця в застосуванні між iPhone 17 Pro та новим 18 Pro. Це суб’єктивно, але я вважаю, що застосування стилю на iPhone 18 Pro краще. Це відчувається як ще один крок від простого фільтра (як Styles були спочатку) до справжнього “образу”, який надає різного настрою залежно від об’єкта зйомки.
Найбільша відмінність — додавання вкладки “Texture” (Текстура) в інтерфейс стилів. Коли я вперше побачив це, був налаштований скептично. “Soft Skin”, “Glow” і “Film” (з зернистістю) здавалися опціями, які ми вже бачили, переважно з поганим результатом. Я був готовий їх ненавидіти і ніколи не використовувати.
Я помилявся.
Підхід Apple до “Texture” демонструє дивовижний рівень стриманості. “Soft Skin” міг би легко бути перебільшеним, але навіть при максимальному налаштуванні результат виглядає природно і, на мою думку, приємно. “Glow” пом’якшує відблиски та особливо добре працює на ділянках шкіри, які підсвічені сонцем, наприклад, на щоках.
“Film” вимагав найбільше часу, щоб розібратися, оскільки його ефект не одразу був очевидний на моїх перших знімках. Але після тестування на різних фото я помітив, що він шукає області з високим контрастом і застосовує рівень гало ефекту, схожий на Cinestill. Він також зменшує динамічний діапазон і деталізацію світлих ділянок, імітуючи обмеження плівки. У поєднанні з “Grain” (зернистість), результат дуже нагадує плівкове фото, що вражає. “Grain” зменшує різкість і додає зернистість.
Apple оцінює кожне зображення для застосування зернистості, але ви не маєте контролю над її кількістю. Мені шкода, що “Grain” не має повзунка для налаштування, особливо враховуючи, що інші опції “Texture” його мають. Але, мабуть, якщо б довелося вибрати один рівень зернистості для всього, це був би найкращий варіант. Передбачаю, що наступний iPhone матиме повзунок зернистості.
Зернистість вибирається за замовчуванням при активації текстури “Film”, але її можна вимкнути та застосувати до будь-якої іншої текстури (або застосувати зернистість без текстури) вручну.
Варто зазначити, що “Photographic Styles” доступні лише для файлів HEIF. Вони не працюють з JPEG або RAW. “Photographic Styles” застосовуються до кожного фото індивідуально, тому це не просто фільтр. Apple вимагає HDR-дані HEIF для доступу до них.
Я не великий шанувальник портретного режиму через штучний ефект розмиття фону, але знаю, що більшість користувачів його люблять. Результати схожі на попередній 17 Pro, але в портретному режимі 18 Pro, хоча ми можемо вручну вибирати діафрагму, краще залишити її на найрізкішій і дозволити карті глибини робити свою справу, оскільки вона все одно розмиє природний боке. Зйомка на найширшій або найвужчій діафрагмі призводить до втрати різкості.
Є одна налаштування камери, яке було представлено минулого тижня, але не з’явиться на Pro-серії — це “Smart Take”. Ця функція дебютує на iPhone Duo. “Smart Take” дозволяє встановити телефон і він автоматично зробить фотографії групи, щоб ніхто не використовував таймер і не стояв біля камери. Здається, ця функція мала б бути на всіх пристроях, і вона не обмежена обчислювальними потужностями, оскільки обидві серії iPhone використовують той самий чіп.
Я розумію, чому Apple вирішила не додавати її до цього пристрою. На iPhone Duo немає зручної підставки, але ж існують чохли з підставками. Я можу поставити свій телефон. Хоча це можна було б додати програмно, я не сподіваюся. Сподіваюся, Apple додасть це до всіх телефонів наступного разу.
Відстеження автофокусу
Відстеження — це ще одна нова функція, яку Apple додала до цього пристрою, і я вражений її продуктивністю. Відстеження можна активувати за допомогою будь-якої з камер, але воно найважливіше для основної та телефото камер. Коли ви відкриваєте сцену, і iPhone виявляє об’єкт, він ставить жовту рамку навколо нього. Ви, як фотограф, можете двічі торкнутися будь-якого об’єкта, щоб запустити відстеження. Досвід дуже схожий на початкову реалізацію Sony Real-Time Tracking, яка була окремою від опцій відстеження очей чи об’єктів.
Після активації, технологія Apple порівнянна з сучасними бездзеркальними камерами, навіть краща за Fujifilm і Lumix з точки зору “чіпкості”. Хоча вона трохи повільніше захоплює фокус і починає відстеження, вона надзвичайно добре утримує об’єкт. Навіть якщо об’єкт повністю виходить з кадру, а в сцені є інші люди, камера наполегливо тримається за нього, доки той не з’явиться знову, і відновлює відстеження автофокусу. Відстеження також не вимагає людського об’єкта: подвійне натискання на будь-що в сцені заблокує автофокус на ньому.
Однак, є деякі застереження. Режим серійної зйомки iPhone несумісний з відстеженням, оскільки фокус блокується після початку серії. Крім того, хоча ви можете робити багато фотографій поспіль на основну камеру, частота кадрів зменшується з телефото. Продуктивність відстеження залишається високою з довгофокусним об’єктивом, просто ви не можете знімати так швидко.
Навіть з цими недоліками, це видатна продуктивність, найкраща, яку ми бачили на смартфоні.
Apple Reference Image
“Reference Image” — це відповідь Apple на C2PA від Content Authenticity Initiative. Apple вирішила піти своїм шляхом, оскільки не вважає, що багато способів реалізації C2PA достатньо захищені від підробки. Варто віддати належне Apple — вони, ймовірно, мають рацію. “Reference Image” вимагає окремої активації в меню “Налаштування” і працює тільки в режимі “Reference Image capture”, тому не кожне фото, зроблене на iPhone, містить цю інформацію. “Reference Image” також працює тільки з основною камерою, тому фотографи можуть отримати дані довідки тільки при використанні камер 1x і 2x.
Після створення “Reference Image”, будь-які внесені до нього зміни відстежуються за допомогою окремої кнопки в метаданих зображення. Ви можете бачити, де були внесені зміни, і порівнювати зображення “до” і “після” будь-коли. На момент запуску ця функція підтримується тільки на iPhone 18 Pro, але Apple планує розширити підтримку на комп’ютери та браузери в майбутньому.
Я детальніше розгляну цю технологію пізніше, оскільки вона досить складна і заслуговує на окрему розмову.
iPhone 18 Pro та Pro Max: відеоможливості
Відео — це те, в чому Apple історично досягла успіху, і цього року є кілька дійсно значних змін. Я вважаю, що найважливішою є згадана функція “Pro Controls” у стандартному додатку. Це ставить питання: навіщо комусь, хто серйозно ставиться до відеозйомки, використовувати стандартний додаток камери, адже багато інших професійних додатків надають ручний контроль експозиції та різні варіанти стиснення? Але пам’ятайте, Apple має багато інструментів, доступних лише у стандартному додатку камери, таких як аудіомікшер, кінематографічний режим, і я завжди знаходжу стабілізацію ефективнішою у стандартному додатку камери, ніж у сторонніх додатках (навіть у Final Cut Camera від Apple). Тому будь-які додаткові елементи керування експозицією тут є дійсно важливими, якщо ви хочете скористатися цими функціями.
Чудово мати контроль над діафрагмою та швидкістю затвора у відеорежимі, але відсутність ISO є більшою проблемою для відео, ніж для фото. Я можу зрозуміти позицію Apple щодо фотографії, оскільки вони обробляють багато зображень, але це не стосується відео. У відео я хочу максимізувати динамічний діапазон при зйомці Apple Log, тому хочу бути впевненим, що знімаю на базовому ISO, щоб отримати якомога більше деталей у світлих і темних ділянках. На жаль, це неможливо зі стандартним додатком камери.
Як і у випадку з фото, ми спочатку скептично ставилися до змінної діафрагми, оскільки, загалом, з маленькими сенсорами неможливо отримати багато корисних значень діафрагми. Однак, тут ми маємо майже чотири стопи діапазону, і варто пам’ятати, що при зйомці 4K-відео ефекти дифракції або м’якість широко відкритого об’єктива будуть значно менш помітними, ніж у фоторежимі. Це означає, що весь доступний діапазон є корисним. Але не помиляйтеся: якщо ви знімаєте на вулиці, вам все одно, ймовірно, знадобляться ND-фільтри, оскільки можливості закриття до f/4 все ще недостатньо, щоб протистояти яскравому сонячному світлу при збереженні повільнішої, більш кінематографічної витримки.
Загалом, дуже яскрава лінза є перевагою для відеоблогерів, але є ситуації, коли вона може стати проблемою, наприклад, при зйомці чогось крупним планом, глибина різкості може бути занадто малою для належної продуктової зйомки. Отже, можливість закрити діафрагму справді корисна в таких ситуаціях.
Ще одна крута річ для відеоблогерів — діафрагма не рухається великими кроками. Як згадувалося, вона плавна. Наразі ви не можете вибрати будь-які проміжні значення діафрагми, але я сподіваюся, що ми побачимо це в деяких професійних додатках у майбутньому, щоб розкрити цей потенціал.
Отже, хоча спочатку ми були дуже скептичні, я тепер ціную змінну діафрагму для відео. Я не думаю, що це революційна функція, але я знайшов її справді корисною в кількох різних ситуаціях.
Повертаючись до відстеження, я б сказав, що воно, ймовірно, більш корисне для відеозйомки, ніж для фото, і я був дуже вражений наполегливістю автофокусу, особливо тому, що якщо об’єкт виходить з кадру, камера не перефокусовується раптово. Єдина бездзеркальна камера, яка має таку функціональність в автофокусі — це Canon з “Subject Only Detection”, але вона працює тільки з об’єктами, які Canon ідентифікує (люди, транспортні засоби та тварини), тому те, що має Apple, насправді ще більш вражаюче.
Мені подобається, що ви все ще можете один раз торкнутися, якщо хочете зафіксувати фокус, а потім двічі торкнутися, щоб ініціювати відстеження, але сам інтерфейс має деякі недоліки. Мені б хотілося, щоб він виділяв обличчя та очі так, як це роблять багато бездзеркальних камер, тому що коли ваш об’єкт стає занадто близько до камери, рамка розширюється до країв, і стає дуже важко побачити, на якому об’єкті вона фактично сфокусована. Інший великий недолік у відеорежимі — відстеження скидається кожного разу, коли ви зупиняєте запис.
Якщо ви хочете відстежувати один об’єкт, вам доведеться щоразу знову двічі торкатися його перед початком запису нового кліпу. Це те, що можна виправити оновленням прошивки, але це мене дуже дратує зараз.
Отже, хоча є деякі незручності, з ширшою діафрагмою на цій лінзі нам потрібна була б більш складна система автофокусу, і Apple її надала. Я буду постійно використовувати відстеження автофокусу на цьому iPhone під час відеозйомки.
Коротко хочу торкнутися кінематографічного режиму. Він мені не найбільше подобається, але я знаю, що багато людей його люблять. Раніше вам потрібно було вибрати кінематографічний режим, щоб записати карту глибини. Тепер, коли ви знімаєте відео основною камерою у стандартному додатку, він записує ці карти глибини, і ви можете застосувати кінематографічний режим до відеокліпів постфактум. Однак є два великих недоліки. По-перше, ви не зможете використовувати його на телефото камері, де, на мою думку, він був би дійсно корисним (на надширококутній камері його теж немає, але я б його там, ймовірно, не використовував): він доступний тільки для основної камери.
Інший недолік — мені здається, що він виглядає погано. Завжди з’являється дивний ореол навколо країв об’єкта, але я виявив, що іноді можна отримати прийнятний вигляд, якщо сильно закрити штучну лінзу. Приємно те, що якщо ви вирішите, що вам потрібен кінематографічний режим, але не ввімкнули його під час зйомки, ви не будете позбавлені цієї можливості. Я ніколи не буду його використовувати, але ви, можливо, так!
Огляд iPhone 18 Pro: незначні зміни, великі відмінності
Роками Apple славилася тим, що не давала фотографам багато можливостей для прийняття рішень. Оскільки все більше людей використовують iPhone як основний пристрій для створення контенту, відсутність більшої кількості контролю в нативному додатку камери Apple здавалася невиправданою. Я справді думаю, що додавання “Pro Controls” робить велику різницю, і ви отримуєте переваги контролю діафрагми, що дає вам трохи більше творчого наміру.
Чим більше я користувався iPhone 18 Pro, тим більше він мені подобався. Повернення до старого інтерфейсу камери iPhone 17 Pro та менш потужних опцій “Photographic Styles” було різким, що свідчить про значущість змін, які Apple внесла до 18 Pro, навіть якщо вони не звучали так на презентації. Оновлення Apple на папері здавалися незначними, але на практиці фотографічний досвід помітно покращився.
Звісно, найбільшу різницю помітять ті, хто оновлюється з телефону дворічної чи трирічної давнини. Якщо ви переходите з 16 серії, 18 Pro здасться неймовірним. Якщо ви просто оновлюєтеся з минулого року, ви, можливо, не одразу оціните відмінності в досвіді, поки не проведете з ним деякий час.
Чи є альтернативи?
Минулорічний iPhone 17 Pro — найближча альтернатива, оскільки він фізично ідентичний і буде дешевшим зараз, коли нова версія доступна. Яскравий помаранчевий колір, на мою думку, також набагато приємніший, ніж більшість варіантів iPhone 18 Pro (крім чорного, звісно). Ви також можете зачекати і подивитися, що запропонує Duo пізніше цього року, оскільки він виглядає як набагато кращий пристрій для споживання контенту, ніж iPhone 18 Pro, хоча його камери значно поступаються.
Якщо ви розглядаєте варіанти поза екосистемою Apple, то мої два головні рекомендації — це Xiaomi 17 Pro та Google Pixel 11 Pro. Xiaomi здається найбільш зрілою системою камер, особливо якщо врахувати чохол з камерою та його приємний сенсор LOFIC Type 1. Фотографії чудові, а можливості відеозйомки відмінні, хоча й трохи поступаються Apple. Google більше покладається на ШІ як функцію, ніж Apple чи Xiaomi, а його можливості відеозйомки значно відстають від обох, але покращення телефото камери та програмні функції, як-от Magic Capture, приємні.
Чи варто купувати?
Так. Хоча презентація Apple могла вас не вразити, зміни в цьому пристрої численні і безпосередньо позитивно та суттєво впливають на фото- та відеозйомку.
Фотографії продуктів: Erin Thomson
Інформація підготовлена на основі матеріалів: petapixel.com