В Україні виявили декілька резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – епізод з “ДокторомПі”, махінації з пересадкою органів та звинувачення лікарів медзакладу “Odrex” у неналежному виконанні службових обов’язків.
Вітчизняна медицина тривалий час була відокремленою спільнотою, де внутрішні прорахунки приховували за латинськими термінами, а корпоративна етика цінувалася більше за законність. Однак з роками стали відомі імена, які перетворили образ лікаря з благодійника на учасника кримінальної хроніки. Ці ситуації – не просто перелік правопорушень, а опис того, як честолюбство, користолюбство та відчуття безкарності руйнують найцінніше – право людини на життя та справедливість. Про найрезонансніші випадки у медичній сфері, читайте у статті УНН.
Хроніка занепаду іміджу лікаря в очах громадян починається з особистості майже легендарної – Андрія Слюсарчука, знаного як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував дивовижні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала свого власного медичного обдарування.
Але за яскравою зовнішністю ховалася пустота. Слідчі органи встановили: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він здійснював складні хірургічні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до загибелі двох хворих: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у рішенні суду згадувалися шахрайські дії та фальсифікація документів.
Цей випадок шокував не тільки через розмах обману, а через масштаб замовчування. Як система дозволила самозванцю протягом багатьох років оперувати, виступати на національному рівні та створювати імідж “суперлікаря”? Де були механізми контролю дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після судових вироків та апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо деяких епізодів знову спричинили хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних аспектів, “Доктор Пі” залишився образом епохи, в якій харизма виявилася переконливішою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука соціум навчився ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що межа медичної етики вже досягнута, країну збурив скандал у найбільш вразливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших лікарів. За інформацією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з листом очікування на пересадку органів.
Трансплантація – це сфера, де хворий буквально чекає на дзвінок. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система справедлива. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично призупинила операції з посмертного донорства. Лікарі навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних наслідків. Галузь, яка роками боролася за довіру, опинилася в стані паралічу. Хворі, які потребували серця чи нирки, стали заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної популярності цього кейсу у свідомості українців знову з’явилися уявлення про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо випадок Слюсарчука був уособленням фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Приводом до публічного скандалу стала кончина у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та забудовника Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватному медцентрі “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: керівнику хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм закидають ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. На даний час справа передана до судової інстанції для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також усунено з посади керівника хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
Згідно з інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідчих органів базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні вказано, що під час надання медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після хірургічного втручання хворому не було призначено обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла посприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перетворився на сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема мова йде про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Цей випадок має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом родини Ківанів. Є відомості, що Ківан за життя робив Русакову дорогі подарунки: квартиру з ремонтом та новий автомобіль Lexus. В той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Завершальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці знайшли у неї готівку на мільйони доларів. У публічному доступі з’явилися кадри пачок банкнот, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
За інформацією слідства, йшлося про незаконне збагачення та ймовірні махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо обурливо. Поки одні втрачали здоров’я на передовій, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “уникати” служби в армії.
МСЕК – це установа, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент збагачення, руйнується не лише медична етика, у суспільства зникає віра в справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але найважливіше – він закарбував у свідомості людей образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – формують складний і сумний портрет української медицини. У кожній з них є потерпілі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили близьких, люди, що потребували пересадки органів, військові, для яких довідка означала їх долю.
Коли пацієнт заходить до кабінету лікаря, він приносить з собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен резонансний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди виносять вироки у конкретних справах, суспільству необхідно відповісти на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Адже медицина без довіри – це система без імунітету.