Гучна “Справа Odrex” та численні нарікання на терапію від хворих виявили загальну проблему беззахисності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже говорять про потребу в законодавчих корективах, що дозволять чітко розрізнити професійну похибку та злочинну халатність. Мається на увазі відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва лікувальних закладів, яке повинно відповідати за управлінські рішення та організацію допомоги.
Голосна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на лікування та повідомлення про смерті хворих під час лікування висвітлили серйозну незахищеність українського пацієнта. Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему варто починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна потребує чіткого розмежування професійного прорахунку та злочинної безвідповідальності та чи можливо запровадження відповідальності не тільки для лікарів, але й для керівництва медичних установ, читайте в матеріалі УНН.
Коли хворий сплачує чималу суму за лікування в приватній лікарні, він купує не тільки комфортну палату, а сподівається на кращий рівень безпеки та новітні методи лікування. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя закінчилось в стінах одеської клініки Odrex через сепсис, стала каталізатором для справжнього суспільного резонансу. З’ясувалося, що за лискучим фасадом скандальної одеської лікарні приховуються десятки кримінальних розслідувань та трагічних історій людей, котрі вважають себе або своїх близьких потерпілими через лікування в Odrex. Саме вони і сформували ініціативу активістів StopOdrex, яка збирає та анонімно оприлюднює випадки про лікування в клініці.
Здебільшого у своїх розповідях колишні пацієнти Odrex розповідають про можливі маніпулювання з медичними документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, поширення особистих даних колишніх хворих та навіть співпрацю лікарні з приватними похоронними службами.
Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що процеси про медичну недбалість затягуються на роки, не даючи відповідей ні хворим, ні медикам. За її словами, джерело проблеми в тому, що закон зараз не дає змогу чітко відокремити фатальну випадковість від навмисного порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на безкінечний процес, де винуватців знайти практично неможливо.
Резонансні медичні справи, котрі роками перебувають у судах, свідчать про системну проблему. Питання не тільки в строгості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розмежування між кримінальною безвідповідальністю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками чекають справедливого рішення, а лікарі працюють в постійному остраху кримінального переслідування навіть у важких клінічних ситуаціях. Така модель не створює ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що у більшості європейських країн акцент законодавства не на суворості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Мова йде про клінічні комісії та лікарське самоврядування, котрі здатні фахово відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва лікарні. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я порушувала питання потреби в змінах у підході до розгляду медичних інцидентів. Впевнена, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не тільки на виконавця, але й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми повинні перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, котрі підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також виявила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Незважаючи на 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та навмисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації скандальної Odrex, тільки за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної лікарні Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну клініку, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке тісне партнерство на тлі 10 кримінальних справ та масових нарікань пацієнтів породжує обґрунтовані підозри у конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки та впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Однак в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми будемо бачити тільки поглиблення прірви: пацієнти будуть боятися йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, аби не стати черговими “цапами-відбувайлами” у судах у разі трагічного фіналу.
Медицина не повинна бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – неминучою.