Рак – не кінець: у всесвітній день проти ракових захворювань медики інформують про важливі знання щодо хвороби

4 лютого відзначають Всесвітній день проти раку. Медики закликають згадати про важливість запобігання хворобі, раннього виявлення та спростовують помилкові уявлення про онкологічні недуги.

Онкологія - не вирок: у всесвітній день боротьби проти раку лікарі нагадують, що варто знати про недугу кожному

Щороку, 4 лютого у світі  відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Його завдання – посилити поінформованість про онкологічні хвороби, нагадати про важливість запобігання і раннього виявлення, а також, щоб підтримати людей, які живуть із цим діагнозом. Більш детально про онкологічні хвороби, способи своєчасного виявлення та про те, як захистити себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков та заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.

Як з’являється рак

Наш організм складається з трильйонів клітин, які формують тканини. Кожна клітина містить ядро з генами, розташованими на хромосомах. Саме гени дають клітині вказівки коли їй рости, діяти, розмножуватися та гинути. У звичайних умовах клітини дотримуються цих вказівок і ми залишаємося здоровими.

Проте, коли виникають раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це називається – мутація. Якщо відбувається пошкодження ділянки важливого гену, то це викликає мутацію цього гену. Змінені гени не функціонують правильно, оскільки інструкції в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, які повинні відпочивати, починають активно ділитися, а їхня кількість – неконтрольовано зростати. Такі нетипові змінені клітини, зовсім не схожі на нормальні, створюють злоякісну пухлину, пояснює  центр громадського здоров’я МОЗ України.

Статистика захворюваності

За інформацією Національного канцер-реєстру, в Україні щороку діагностують більше ніж 100 000 випадків захворювання на злоякісні новоутворення. 

Найбільш розповсюдженими злоякісними новоутвореннями у жінок є молочна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), тоді як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легені (13.3%), 

Окрім того, З 1 січня 2025 року в Україні, діє наказ МОЗ про порядок перевірки та раннього виявлення раку грудної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також спостереження за станом здоров’я пацієнтів з груп ризику. 

Своєчасна діагностика, або що важливо знати про рак кожному

У суспільстві досі є поширене уявлення, що своєчасна діагностика онкології – це список обстежень, які необхідно проходити “на всякий випадок”. Однак медична логіка працює по-іншому: рак – це не єдина хвороба, а ціла група різних захворювань, кожне з яких має свої фактори ризику та методи виявлення, говорить лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Слово “рак” – це дуже широке визначення. Немає і не може бути одного аналізу або одного обстеження, яке б показало, що в людини немає жодного онкологічного захворювання. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них відрізняється. Саме тому не існує універсального обстеження “на рак

– пояснює лікар.

Головною фігурою у питаннях профілактики та своєчасного виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Саме він оцінює вік, спосіб життя, спадковість та наявні фактори ризику і визначає, чи потрібні людині скринінгові обстеження.

Не варто самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу і може визначити, які обстеження доцільні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань і конкретних груп ризику

– підкреслює лікар.

Разом з тим існують так звані візуальні або доступні для самостійного спостереження форми раку. Саме пильність до власного тіла може стати першим кроком до своєчасної діагностики.

Є форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження

– роз’яснює онколог.

Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на запущеній стадії.

Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, тому що думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан

– наголошує Андрій Гардашніков.

“Для людей залишається емоційно травматичним рак, ця хвороба лякає навіть своєю назвою. Незважаючи на те, що не можна стверджувати, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І попри те, що існує безліч інших хвороб, які можуть нести не менші ризики. Більше того, ми можемо стверджувати, що всі люди – різні. І є чимало прикладів успішного лікування раку.”

Важливою особливістю онкологічних захворювань є і те, що на ранніх стадіях більшість із них не дають жодних симптомів. Саме тому люди часто не підозрюють про хворобу, поки вона не починає прогресувати.

На початкових стадіях рак у більшості випадків ніяк себе не проявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби в ранніх стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не варто чекати симптомів, а потрібно працювати з профілактикою

– зазначає Андрій Гардашніков.

Окрім обстежень, важливу роль відіграють фактори ризику, багато з яких залежать від способу життя, говорить заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро  Осинський. Серед найпоширеніших: куріння, вживання алкоголю, надмірна вага, сидячий спосіб життя, інфекції, вплив ультрафіолету, постійний стрес та незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.

Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не палити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу і шукати позитивні емоції

– роз’яснює професор.

Лікар підкреслює, що чекати планового огляду варто не завжди. Існують симптоми, за появи яких необхідно терміново звернутися до спеціаліста, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Йдеться про загальні зміни стану здоров’я, які можуть свідчити про серйозні проблеми.

Треба звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря одразу і не чекати наступного профогляд

– підкреслює Дмитро Осинський.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *