Фото: Lars Dittrich
Щоразу, як тільки чергова марка гучно анонсує свіжу колекцію з «веганської шкіри», я не приділяю цьому уваги. Оскільки, якщо розібратися в деталях пресрелізів, переважно з’ясовується, що ця еко-інновація — це знайомий поліуретан, в котрий, для привабливої історії, додали невеличку кількість яблучних чи кактусових вичавок.
Ми всі зрілі особистості й добре усвідомлюємо, як функціонує сучасний грінвошинг. Відтак, новину про те, що на Міланському тижні дизайну презентують взуття з міцелію, я спочатку відкинула з черговою дозою скептицизму.
Але згодом я уважно вивчила деталі, і мій внутрішній критик трохи відступив.
Фото: Lars Dittrich
Справа в тому, що Брюссельський вільний університет (VUB) і Королівський оперний театр Ла Монне зробили щось дійсно незвичне. Вони не просто натягнули кусок вирощеного гриба на звичайну гумову основу, щоб відзвітувати про стійкий розвиток. Вони створили черевик, який цілком складається з чистого міцелію. Тобто коренева система грибів тут діє не як декоративне покриття, а як опорна структура.
Уявіть собі цю співпрацю: з одного боку мікробіологи та дослідник-дизайнер Ларс Діттріх, які пораються зі своїми чашками Петрі, а з іншого — Марі Де Райк, провідний швець оперного театру, котра звикла мати справу зі шкірою, колодками й традиційним ремеслом. Два абсолютно різні світи об’єдналися, щоб примусити живий мікроорганізм набути форми функціонального взуття. На це знадобилося два роки. Два роки спроб перетворити матеріал, який в природі росте пласкими листами, на об'єкт, здатний витримати вагу людини.
Щоб черевик не розвалився, Діттріх застосував два різні види грибів. Один змусили рости як густу піну — з нього сформували підошву, яка утримує навантаження без будь-якої додаткової арматури чи клею. Інший вид виростили у вигляді гнучкого листа, що нагадує шкіру, і використали для верхньої частини.
Фото: Lars Dittrich
Мені імпонує, що вони не намагаються видати цей прототип за щось типове і блискуче. Черевик має вигляд відверто грубий: відкриті шви, помітна багатошаровість, нерівні краї. Він щирий у своїй недосконалості. Дизайнери ніби промовляють: так, це вирощено в лабораторії, воно існує за своїми правилами, і ми не будемо приховувати це під бездоганні фабричні туфлі.
Ларс Діттріх сам визнає, що це скоріше концептуальна заява — демонстрація того, що наука взагалі спроможна сьогодні зробити з біоматеріалами.
А для майстрів з опери Ла Монне це взагалі був виклик. Марі Де Райк зізналася, що перші зразки міцелію були далекі від того, з чим можна нормально працювати. Але вони наполегливо адаптували свої багатовікові техніки ламінування шкіри під цей новий, незрозумілий матеріал, оскільки театр має стратегію «Зеленої опери» і реально шукає шляхи створювати костюми без шкоди для планети.
Увесь цей проєкт показують у Dropcity — центрі архітектури та дизайну, що розташований у старих тунелях Центрального вокзалу Мілана. Там не просто поставили черевик на підсвічений подіум, а відтворили атмосферу діючої біолабораторії. Ти ніби стоїш і дивишся, як поєднуються біологія і мода, від початкових культур у пробірці до готового виробу.
Фото: Lars Dittrich
Ларс Діттріх зараз працює на дуже делікатній межі — він створює зовсім нову категорію матеріалів, намагаючись не опуститися до дешевих гасел про «альтернативу пластику». І хоча ми навряд чи підемо купувати подібні грибні черевики в найближчий торговий центр вже завтра, сам факт того, що це технічно можливо, дає надію. Принаймні на те, що колись «екологічне взуття» перестане означати взуття з нафтопродуктів.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви б наважились взути таку брутальну «грибницю» чи для вас це надто дивний експеримент?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🍄 Це справжнє майбутнє 🤨 Лише для виставок 💭 Маю власну думку
📊 Карта думок
🍄 Це справжнє майбутнє 0% 🤨 Лише для виставок 0% 💭 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!