Цю фортецю бачили усі, хто захоплюється історичними фільмами. Тут відбувалися зйомки легендарних картин режисера Сергія Тарасова – «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда» та «Чорна стріла», в яких він хотів відтворити образ «старої доброї Англії». Також у замку знімали видові кадри панорамних та батальних сцен для фільмів «На війні як на війні» та «Д'Артаньян та три мушкетери».
У наш час сюди також приїжджають «кіношники», наприклад, 2002 року тут знімали деякі сцени фільму «Зиновій-Богдан Хмельницький», а 2007 року – «Тараса Бульби». Фортеця-кінозірка знаходиться у невеликому українському містечку Хотин у Чернівецькій області.
Будівництво укріпленого городища над річкою Дністер розпочалося у XI столітті, але старі вали не збереглися. У XIII столітті почалося нове масштабне будівництво, і згодом фортеця стала однією з найнеприступніших у Європі. Вона постійно переходила з рук в руки та поперемінно належала Київській Русі, Галицько-Волинському князівству, Угорському королівству, Молдавському князівству, Генуї, Речі Посполитій, Османській імперії, запорізьким козакам, Російській імперії, Румунії.
Фортеця була кардинально перебудована молдавським господарем Стефаном ІІІ Великим наприкінці XV століття і стала його улюбленою резиденцією. Майже в такому вигляді і дійшла до наших днів. Фортифікаційна споруда оточувала кам'яна стіна заввишки 40 метрів і шириною 5-6 метрів, височіло 5 веж, усередині було збудовано два двори – Княжий і Воїнів, Комендантський палац, викопано глибокі підвали для зберігання зброї та продовольства. У підземеллях була в'язниця, де часто катували в'язнів, а потім багатьох з них скидали з 40-метрової стіни. Зовнішні стіни були прикрашені орнаментами із червоної цеглини, символіку яких історики не можуть розгадати досі. У 1711-18 роках турки запрошували французьких інженерів, які довкола старої фортеці спорудили нову, розраховану на 20 тисяч воїнів, але вона не збереглася до наших днів. Окрім оборонних споруд, турки збудували мечеть з мінаретом. Із зовнішнього боку фортеця оточував земляний вал завдовжки близько 1 кілометра.
На території фортеці є 65-метровий колодязь. Легенда говорить про те, що одного разу вороги взяли фортецю в облогу, і захисники знемагали від спраги. Молода дівчина потай пробралася до річки і набрала води в глечик, але по дорозі назад її настигла ворожа стріла. Вмираючи, вона таки донесла глечик у фортецю. Після цього люди почали копати колодязь і на великій глибині все ж таки знайшли воду.
Фортеця часто брали штурмом, вона багато разів горіла, але знову відроджувалася. Найвідоміша битва відбулася 1621 року, коли місто взяв в облогу турецький султан Осман ІІ. Перед цим він виграв кілька битв проти поляків та виношував плани завоювання нових земель. Султан виступив у похід із 250-тисячним військом яничарів, які багато століть тримали у страху європейські країни, їм на допомогу рухалися союзники – 210-тисячне військо кримських татар. Польський король не був готовий до нової війни і надіслав листи до європейських монархів з проханням про допомогу. Але ніхто не відповів. Викликалися допомогти лише запорізькі козаки. Таким чином, туркам та татарам протистояло 87 тисяч поляків та 40 тисяч запорізьких козаків. Битва тривала понад місяць, турки шість разів штурмували фортецю, але марно. Втрати турецького війська становили 80 тисяч осіб. Зрештою, султан вирішив розпочати переговори, що зупинило його наступальний рух на Центрально-Східну Європу.
У 1739 Михайло Ломоносов написав «Оду на взяття Хотина». Основою послужила битва під Ставучанами в ході російсько-турецької війни 1735-39 рр.., Після якого армія генерала Б. Мініха розгромила турецьке військо і вони здали Хотін. Цікавий факт, що в цій битві втрати турків склали близько 1000 осіб, а росіян – 13 людей убитих та 54 поранених.
Зараз Хотинська фортеця – найпопулярніший туристичний об'єкт. Тут також проводять фестивалі історичної реконструкції та, звичайно ж, знімають художні та документальні фільми.
