Відомо, що для мозку корисна будь-яка фізична активність. Але вбудувати регулярні заняття спортом у напружений робочий графік дуже непросто.
Давно відомо, що найпростішим способом підвищити рівень активності є так зване активне пересування, тобто ходьба або їзди на велосипеді замість використання транспорту. Відмова від автомобіля, автобуса або навіть поїзда на користь прогулянки пішки або поїздки на велосипеді приносить значну користь не тільки серцю та фігурі, а й здоров'ю мозку.
Однак відомо також і те, що індивідуальна користь від активного пересування може варіювати в залежності від спадкової схильності людини до деменції. Щоб глибше зрозуміти цю взаємодію, вчені з Великобританії провели масштабне дослідження, в рамках якого було проаналізовано дані майже 480 тисяч учасників з UK Biobank, за якими спостерігали понад 13 років. У процесі цього спостереження оцінювалися не лише види транспорту, якими учасники користувалися у повсякденному житті, а й зміни у структурі мозку, а також наявність генетичних факторів, пов'язаних із ризиком деменції.
Учасників розділили на групи залежно від обраного способу пересування:
-
неактивні – ті, хто користувався в основному особистим автомобілем або громадським транспортом,
-
пішоходи – ті, хто вважав за краще ходити пішки,
-
велосипедисти – ті, хто пересувався переважно на велосипеді,
-
комбінатори – учасники, що комбінували різні види транспорту без переважання певного виду.
Також фахівці проаналізували дані МРТ мозку, серця та черевної порожнини учасників, а генетичний аналіз дозволив виділити наявність або відсутність варіанта гена APOE ε4, який, як відомо, асоційований із підвищеним ризиком деменції.
Результати виявилися дуже показовими. За період спостереження у 1,8% учасників було діагностовано деменцію. При цьому в тих, хто здебільшого їздив велосипедом або поєднував цей спосіб пересування з іншими, ризик розвитку деменції був на 19%, а ризик хвороби Альцгеймера — на 22% нижчий, ніж у інших. Дивно, але звичайна ходьба, навпаки, пов'язана з деяким підвищенням ризику хвороби Альцгеймера — на 14%.
МРТ показало, що їзда велосипедом пов'язана з невеликим збільшенням обсягу сірої речовини в певних ділянках мозку, у тому числі в гіпокампі — ключовій області, що відповідає за пам'ять. Ходьба, навпаки, була пов'язана з меншими обсягами сірої та білої речовини. Важливо наголосити, що це не означає негативного впливу ходьби на мозок, а лише вказує на різницю у впливі різних видів активності на мозок.
Відмовляючись по дорозі на роботу від машини або громадського транспорту на користь велосипеда, ми приносимо користь мозку.
Цікаво, що генетичний фактор не впливав на зв'язок між способом пересування та ризиком ранньої деменції чи хвороби Альцгеймера. Однак у разі пізньої деменції ген APOE ε4 дійсно, як виявилося, мав значення: люди без генетичної схильності отримували від велопоїздок більше користі, ніж носії цього гена.
Дослідження має обмеження – учасники самостійно звітували про способи пересування, крім того, рання деменція, на щастя, залишається рідкісною. Однак зроблені висновки залишаються важливими: навіть просте збільшення фізичної активності у повсякденному житті може стати відчутним кроком у бік покращення здоров'я мозку, особливо якщо поєднувати його з іншими корисними звичками — збалансованим харчуванням, повноцінним сном та соціальною активністю.