Військові дії спричиняють у тварин напруження та зміни у поведінці. Експерт із зоопсихології Сергій Клочко роз’яснює, хто є кваліфікованим спеціалістом, і як здійснювати роботу з тваринами, що зазнали травм.
Війна чинить вплив не лише на людей, а також на тварин – вибухи, сирени та зміни у звичках часто призводять до їхнього сильного напруження і проблем із поводженням. У подібних випадках власники все частіше ставлять питання, чи необхідна підтримка компетентного фахівця. Більш детально про те, кого можна вважати зоопсихологом і яким чином насправді виглядає праця з травмованими тваринами, журналістці УНН розповів знавець зоопсихології Сергій Клочко.
Згідно з твердженням експерта, зоопсихолог – це не просто особа, яка регулює манери собак або котів. Мова йде про спеціаліста з повноцінною профільною освітою і науковим досвідом. Важливо також усвідомлювати різницю між кінологом і експертом з поведінки.
Передусім, це індивідуум з вищою освітою. І, швидше за все, університетською. Обов’язковий досвід роботи в науковій установі, оскільки людина, котра просто виправляє поведінку пса чи кота – це не зоопсихолог, а кінолог або спеціаліст з виправлення поведінки. Зоопсихолог – це професіонал, який працює з усіма видами тварин, що мають психіку
– роз’яснює Клочко.
Він уточнює, що профільною може бути освіта на біологічному або психологічному факультеті з відповідним напрямом. Мається на увазі, насамперед, кафедри зоології або фізіології людини та тварин. Однак, короткочасні курси чи сертифікати не можуть вважатися повноцінною освітою.
Існує безліч платних навчань при західних університетах, тижневих або місячних. Люди сплачують кошти і потім зазначають, що закінчили три університети. Але це не є освітою у загальноприйнятому розумінні. Я зустрічав випадки, коли зоопсихолог за фахом астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, котрий математик. Трапляється й таке
– додає Клочко.
Експерт підкреслює, що перед початком роботи з манерами тварини необхідно виключити проблеми із самопочуттям. Часто агресивність або страх можуть бути наслідком болю або фізіологічних відхилень.
Коли тварина стає войовничою чи чогось лякається – це може бути поведінкова проблема. Проте не слід виключати внутрішні захворювання чи больові відчуття. Поки ви не приберете першопричину болю, виправлення поведінки не принесе результату. Тому в першу чергу – огляд ветеринарного лікаря
– акцентує фахівець.
Стосовно тривалості роботи з тваринами, що отримали травми, все залежить від тяжкості випадку. В середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо позитивного результату немає тривалий час, то потрібно переосмислити підхід або шукати інші причини.
В середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У складних ситуаціях довше. Якщо через три місяці немає позитивного ефекту, отже, або проблема не має розв’язання, або використовуються неправильні методи. Будь-який вид поведінки можливо скоригувати, за винятком уражень нервової системи
– роз’яснює зоопсихолог.
Клочко наголошує, що зоопсихолог по суті працює не тільки з твариною, а в першу чергу з її власником. Саме людина повинна навчитися вірно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш дієвий спосіб змін.
Зоопсихолог не проживає з цим псом чи котом. Він працює з господарем. Слід навчити людину розпізнавати знаки, які подає тварина, і належним чином на них відповідати. Це самий результативний метод змінити поведінку
– повідомляє Сергій Клочко.
Окрім того, експерт перерахував ознаки значного напруження тварини, на які слід звертати увагу власникам.
Прискорене дихання, слиновиділення, втрата шерсті – це показники напруги. Неконтрольоване сечовипускання і дефекація – дуже високий рівень напруги. А стан, коли тварина ні на що не реагує – це надмірне гальмування (Захисне гальмування – це оборонна реакція нервової системи, що виникає, коли інтенсивність чи тривалість подразника перевищують межу продуктивності нервових клітин). Під час агресії собака, крім гарчання і вишкірювання зубів, може демонструвати білок ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки піднімати його, однак люди не завжди помічають ці сигнали
– підкреслює експерт.
Під час реабілітації, особливо, після війни або пережитих потрясінь, тварині необхідний спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо зменшити кількість подразників і уникати суворих методів дресирування. За словами фахівця, агресивні підходи тільки погіршують стан.
Необхідно створити максимально безтурботні умови. Можливо закрити штори на вікнах, зменшити шум, забезпечити лагідне спілкування, якісну їжу та прогулянки. Не потрібно займатися дресируванням чи відпрацюванням команд – це може лише погіршити стан. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається в норму
– пояснив експерт.
Також, експерт підкреслив, що допомога зоопсихолога може бути дієвою за умови наявності відповідної освіти та досвіду у спеціаліста.