Вебсайт StopOdrex, призначений для обміну розповідями про медичне обслуговування в лікарні “Одрекс”, було заблоковано після подання скарги від лікарні до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Рідні потерпілих вважають, що лікарня намагається приховати істину.
Офіційні особи відомої приватної лікарні “Одрекс” подали скаргу на ресурс StopOdrex, створений для того, щоб дозволити користувачам ділитися досвідом лікування в медичній установі, в результаті чого вебсайт було заблоковано. За словами родичів потерпілих від дій “Одрекса”, лікарня таким чином прагне приховати правдиву інформацію, повідомляє УНН.
“Одрекс” прагне утаїти правду
Як стало відомо УНН, представники лікарні “Одрекс” відправили апеляцію до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. В результаті було розпочато провадження та призупинено можливість адміністрування доменним іменем, на якому розміщено вебсайт StopOdrex.
Діяльність ресурсу неможливо відновити до розв’язання конфлікту щодо доменного імені та закриття даного провадження.
Христина Тоткайло, чий батько помер внаслідок отримання медичної допомоги в “Одрексі”, наголосила, що таким чином лікарня має намір завадити постраждалим від її дій пацієнтам та їхнім сім’ям викласти правду про лікування в Odrex.
Знову “Одрекс” намагається змусити нас замовкнути. Вони не бажають, щоб ми розголошували правду про те, що лікування в лікарні може мати тяжкі наслідки. Ми втратили близьких і ми не будемо мовчати
– підкреслила Христина Тоткайло в коментарі УНН.
Не перший прецедент
Слід зазначити, раніше фірма DIM MEDICINE LLC, пов’язана з лікарнею “Одрекс” звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою припинити функціонування сайту. Тоді, за словами Христини Тоткайло, “Одеркс” стверджував, що цей вебсайт нібито “вводить користувачів в оману”, “створює неправдиве уявлення про зв’язок з офіційним сайтом лікарні”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить дискредитуючі дані”.
Тоді вона кваліфікувала спробу заблокувати сайт як спробу обмежити публічний розгляд гучних ситуацій і тиск на сім’ї померлих пацієнтів.
Активісти запевняли: StopOdrex – некомерційна та аполітична платформа, створена виключно для того, щоб надати можливість людям відкрито або анонімно розповісти про особистий досвід лікування в Odrex, а також стежити за ходом кримінальних розслідувань у рамках так званої “Справи Odrex” та підтримувати один одного.
Вплив на журналістів
Окрім зусиль припинити роботу платформи StopOdrex лікарня також намагається чинити тиск на журналістів, які висвітлюють розповіді постраждалих. Зокрема, “Одрекс” подала позов до Господарського суду Києва проти УНН, вимагаючи заперечення відомостей про постраждалих пацієнтів та відшкодування в 1 мільйон гривень.
Лікарню, зокрема, обурили матеріали, створені на основі фільму “Осине гніздо”, де родичі померлих пацієнтів “Одрекса”, та ті, хто вважає себе потерпілими від неякісної медичної допомоги, розповідають свої історії та вказують на систематичні порушення в медичному закладі. В “Одрексі” вважають, що ці матеріали шкодять їхній діловій репутації.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській лікарні Odrex. Мабуть, вперше постраждалі Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою правду. З надією знайти справедливість та вберегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “нескладної операції” йому зробили повну торакотомію, а потім почались ускладнення, апарат “штучної нирки” та щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною розповіді родини Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона зайшла в палату до чоловіка – там було холодно, як у морозильній камері, а під ковдрою пацієнта стояв обігрівач. Як стверджує сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після настання клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла розрахуватися за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї до суду, одночасно погрожуючи. За словами вдови, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про суїцид.
Володимир, інший пацієнт, звернувся в “Одрекс” на хірургічне втручання. Проте, наступного дня після його проведення, його стан відчутно погіршився. Виявилося, що його легені уражені на 85%. Хоча початкова причина звернення в лікарню жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка передається через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімаційному відділенні можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тому його ввели в медикаментозну кому. Утримання пацієнта на апаратах обходиться дорого, тому врешті у родини закінчилися гроші. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів лікарні “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям та значною втратою у вазі. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного згадування.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Проте хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був присутній на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була у відчаї, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили сплатити консультацію заздалегідь, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили п’ятиденний курс інтенсивної хіміотерапії та одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі майже не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, з’явилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила більше 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина впевнена, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише невелика частина того, що показано в документальній стрічці “Осине гніздо”. Насправді доказів набагато більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, ігнорування протоколів лікування, відсутність належного контролю та випадки, що закінчувалися серйозними ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями потерпілих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій показує: проблема не в окремих лікарях, а у системі функціонування лікарні “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не надання допомоги пацієнту, а отримання прибутку.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом з’ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, посилаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта Аднана Ківана.
Нагадаємо
На сьогодні відомо вже про 10 кримінальних справ, що розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” та “умисне вбивство”.