В Україні констатуються летальні випадки пацієнтів у приватних медичних установах внаслідок неякісної медичної опіки та ігнорування протоколів. Політичний оглядач Михайло Шнайдер підкреслює, що МОЗ реагує на нещастя, а не упереджує їх.
Українська держава не гарантує необхідний захист пацієнтів, котрі проходять лікування у приватних лікарнях. Часто Міністерство охорони здоров’я, як орган регулювання, реагує вже після того, як трапилася катастрофа, замість того, щоб спробувати її попередити. Про це повідомив політичний аналітик Михайло Шнайдер, звернувши увагу на ряд фатальних епізодів у приватних лікарнях та на гучну ситуацію навколо скандальної одеської лікарні Odrex, пише УНН.
За його словами, протягом останніх років в Україні реєструються летальні випадки пацієнтів у приватних медзакладах. Зокрема, у столичній приватній лікарні під час пластичної операції померла жінка через некоректно визначене дозування медикаменту для знеболювання. Також під час стоматологічних маніпуляцій загинули діти: 7-річний хлопчик у Києві та 12-річна дівчинка на Закарпатті. У лікарні “Одрекс” в Одесі, помер відомий підприємець Аднан Ківан.
Усі ці випадки – це наслідки неналежної медичної допомоги, невиконання інструкцій і норм, які повинна була контролювати держава і які виявляють системну проблему
– зауважив Шнайдер у своєму повідомленні в Facebook.
Як приклад він наводить скандал із приватною лікарнею Odrex. Колишні пацієнти медзакладу і родичі померлих клініки публічно заявили про вірогідні порушення та злочини, здійснені представниками “Одрекса”.
Коли десятки пацієнтів говорять про неналежне лікування, відсутність спілкування, підробку документів та тиск і можливе шахрайство, проблема перестає бути “місцевим інцидентом” і набуває рис системності
– констатував Шнайдер.
Він також акцентує увагу, що приватна медицина в Україні прогресує набагато швидше, ніж способи перевірки її якості та безпеки. Вкладення в маркетинг і сервіс часто не супроводжуються належними інвестиціями у клінічні інструкції, внутрішній контроль і відкритість надання медичних послуг.
При цьому Шнайдер фіксує недостатній контроль з боку регулятора – Міністерства охорони здоров’я.
Офіційно за ліцензування і нагляд відповідає Міністерство охорони здоров’я України. Ліцензія – це не просто папірець, а документ, який підтверджує відповідність медзакладу кадровим, технологічним і організаційним вимогам, а також зобов’язання постійно дотримуватися стандартів. Однак як показує практика: перевірки часто є наслідком, а не профілактичним заходом; покарання до порушників застосовуються не оперативно і вибірково, у пацієнтів практично відсутній простий і зрозумілий механізм швидкого захисту у разі загрози їх життю чи здоров’ю. Якщо лікарня може роками функціонувати з численними скаргами, а питання ліцензії виникає лише після публічного скандалу – це лише підтверджує регуляторну легковажність МОЗ
– резюмував Шнайдер.
На його думку, випадок з Odrex стала своєрідним тестом для держави і відображенням всієї системи охорони здоров’я. Вона підіймає питання не тільки про наявність ліцензії, а й про реальний контроль за діяльністю лікарень після її отримання: чи аналізуються повторювані випадки, зокрема смертельні, чи розглядаються скарги комплексно та, чи є у регулятора політична воля оперативно реагувати на порушення.
Зараз “Справа Odrex” – це дзеркало для всієї медичної системи, яке показує, що проблема не обмежується однією лікарнею. Тут мова йде про якість державного нагляду, реальний захист пацієнта і рівновагу між розвитком приватної медицини та безпекою людей. Поки ці питання залишаються без чітких відповідей, кожен українець у приватній лікарні змушений покладатися не на систему, а на удачу і сподіватися на якісні послуги
– підкреслив експерт.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного скандалу з лікарнею “Odrex” стала смерть у стінах медзакладу місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом стало відомо, що мова йде про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, базуючись на висновках експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана. Зараз справа передана до суду для розгляду по суті.
За даними ЗМІ, обвинувачений хірург не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції та ігнорував явні симптоми сепсису. Окрім того, лікарями, за інформацією журналістів, була проведена низка маніпуляцій, які на той час пацієнту були протипоказані. Серед них, очевидно, хіміотерапія, яку проводила онколог Марина Бєлоцерковська.
Перевірки і відкликання ліцензії
Варто зауважити, що наприкінці 2025 року МОЗ анулював ліцензію у ТОВ “Дім Медицини” – компанії, на яку оформлена лікарня Odrex. Підставою стала відмова адміністрації надати документи комісії в рамках перевірки, пов’язаної зі смертю пацієнта, що є грубим порушенням ліцензійних умов.
Згодом відбулася ще одна позапланова перевірка, але вже інших юридичних осіб, пов’язаних з “Одрексом”. Позапланові заходи державного нагляду тривали з 6 по 8 січня та стосувалися ТОВ “Медичний Дім “Одрекс”” і ТОВ “Центр медицини” – компаній, на які оформлені медичні ліцензії лікарні Odrex. Обидві юридичні особи фігурують у ряді кримінальних проваджень за фактами можливого шахрайства, неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками, заволодіння коштами пацієнтів та навмисного вбивства. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на сьогодні правоохоронці розслідують 10 кримінальних проваджень, у яких фігурує лікарня “Одрекс”.
Враховуючи те, що МОЗ досі не оприлюднило рішення за результатами перевірки компаній, пов’язаних з “Одрексом”, можна дійти висновку про спробу затягнути і приховати проблему.
Цікаво, що у скандалі з цією приватною лікарнею ми маємо реакцію регулятора постфактум. Можливо, якби перевірки “Одрекса” проводилися раніше, трагедій вдалося б уникнути, тому що в лікарні б розуміли, що вони перебувають під контролем регулятора.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській лікарні Odrex. Чи не вперше жертви Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою правду. В надії віднайти справедливість та убезпечити інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш вражаючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було прохолодно неначе в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв обігрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла сплатити за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про суїцид.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. Виявилося що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню ніяк не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерію Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити що завгодно. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише незначна частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, зневага протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, що завершувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи лікарні “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога пацієнту, а заробіток.