Полотно «Гугенот у день святого Варфоломія» – це визначний витвір мистецтва художника Джона Еверетта Мілле, виконаний у розквіт його майстерності в середині XIX століття.
Картина «Гугенот у день святого Варфоломія» / © Getty Images
На перший погляд може здатися, що ця чарівна, зворушлива вікторіанська картина відтворює пару закоханих, які просто обіймаються в саду. Але якщо подивитися уважніше, вираз обличчя дівчини переповнений розпачем, а хлопець, схоже, змирився зі своєю долею.
Розповідь про історію картини знаменитого британського живописця Джона Еверетта Мілле представила історикиня та письменниця докторка Емі Боїнгтон у новому відео на своїй сторінці в Instagram (@history_with_amy).
По суті, ця картина відображає зовсім не прощальні обійми, а спробу порятунку. Дівчина умовляє хлопця врятувати своє життя, а він лагідно відмовляється. Справа в тому, що автор картини зобразив на ній 1572 рік, а дія відбувається в Парижі. На картині відображено початок Варфоломіївської ночі – коли католики полювали на гугенотів, тобто протестантів, і вбивали їх прямо на вулицях.
Картина «Гугенот у день святого Варфоломія» / © Getty Images
Католицька влада наказала всім католикам носити білу пов’язку на руці – щоб їх не переплутали з протестантами і не вбили. Отже, на картині ми бачимо, як ця католицька жінка відчайдушно намагається прив’язати свій шарф до руки коханого. Він – гугенот, протестант, і майже напевно буде вбитий.
Але також можна помітити, як чоловік ніжно відводить її руку: він каже «ні», бо не може зрадити свою віру. І найтрагічніше те, що він посміхається їй – він усвідомлює, що збирається зробити, знає, щойно залишить безпечний сад, то, мабуть, вже ніколи не повернеться.
Дана картина була створена у 1851–1852 роках. Це захопливий прерафаелітський твір. Картина надзвичайно трагічна і емоційна, сповнена символізму: плющ вгорі символізує кохання, що міцно тримається, а квіти-дзвоники означають віру та стійкість. Обличчя чоловіка для цієї картини було взято з обличчя друга сім’ї Мілле, Артура Лемпрієра, а жінці позувала Енн Райан.
24 серпня 1572 року, напередодні дня святого Варфоломія, було вбито близько 3 000 французьких протестантів (гугенотів) у Парижі, а по всій Франції загинуло близько 20 000 осіб. Невелика кількість протестантів врятувалася, прикинувшись католиками, і носячи білі пов’язки.