Виставка «Буковинський русин Микола Івасюк (1865–1937)»
У середу, 4 листопада, у головній будівлі Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) відкриється виставка «Буковинський русин Микола Івасюк (1865–1937)». Експозиція триватиме до 10 січня 2027 року.
Микола Івасюк – один з найпомітніших українських художників західноукраїнських земель другої половини ХІХ – перших десятиліть ХХ століття. Сучасники називали його «буковинським русином». Це перша персональна виставка творів художника у стінах Національного музею у Львові.
На виставці вперше настільки повно буде представлено музейну збірку живопису та графіки митця. Роботи, створені впродовж 1891–1919 років, розкривають багатогранність його творчості: від портретів і ліричних жанрових полотен до краєвидів і масштабних героїко-епічних історичних картин. Експозицію доповнюють кілька пам’яток із приватних колекцій.
Окремий акцент виставки – Микола Івасюк як ілюстратор. Про його співпрацю з українськими культурними інституціями свідчать, зокрема, членська грамота товариства «Просвіта», виконана за проєктом художника, та алегорична віньєтка для часопису «Літературно-Науковий Вістник». Важливою частиною графічної спадщини митця стали й поштові марки Української Народної Республіки з так званої «віденської серії», над якою він працював у 1919–1920 роках.
Серед експонатів із приватних колекцій – плакат 1927 року до нині втраченої кінострічки «Сорочинський ярмарок». Це єдина представлена на виставці робота київського періоду творчості Миколи Івасюка, яка розкриває його майстерність як портретиста й ілюстратора.
Твори Івасюка здобували широку популярність, а окремі композиції тиражувалися у хромолітографіях віденської видавничої фірми «Анґерер і Ґешль» на замовлення українських інституцій Галичини. Завдяки цьому вони потрапляли до осель українців у різних країнах світу. На виставці можна побачити хромолітографію «В’їзд Б. Хмельницького до Києва» 1912 року з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, а також «Сокільський здвиг у Львові 1914 року». Твір надрукували у львівській майстерні Піллера як афішу, а згодом поширювали ще й у вигляді поштової листівки, яка також представлена на виставці.
Особливе місце в експозиції посідає монументальний «Портрет Івана Франка», створений 1924 року на замовлення Української робітничої торговельної спілки в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США. До України полотно повернулося в другій половині 1960-х років. Нині воно зберігається у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка – Домі Франка. Пам’ятка потребує ґрунтовної реставрації та обрамлення. Її експонування в рік ювілею Франка нагадує про дружні стосунки двох митців і привертає увагу до збору коштів на відновлення портрета.
Побачити Миколу Івасюка очима його сучасників допомагають матеріали тогочасної періодики. Його твори активно обговорювали критики Чернівців і Львова, а газетні та журнальні публікації сьогодні є важливим джерелом для вивчення життя й творчості художника. На виставці представлено витяги з тогочасних видань, графічно адаптовані для сучасного читача, а також кілька листів Миколи Івасюка із Центрального державного історичного архіву України у Львові, які оприлюднюють уперше. Листи сусідять із творами, про які згадує сам митець.
Кураторка виставки: Олеся Семчишин-Гузнер.
Довідка:
Микола Івасюк народився 1865 року в містечку Заставній на Буковині. Малярства навчався в Чернівцях, Відні та Мюнхені, де 1896 року закінчив Королівську баварську академію мистецтв з відзнакою. Повернувшись до Чернівців, відкрив власну майстерню, заснував приватну жіночу школу малярства та рисунку, а згодом очолив міську загальну мистецьку школу.
Історичні обставини змушували родину Івасюків часто змінювати місце проживання. Вони мешкали у Відні та Мюнхені, згодом переїхали до Львова.
У 1925 році Микола Івасюк переїхав до Києва, де працював, зокрема, у Всеукраїнській академії наук і в кінематографічних установах. У вересні 1937 року художника заарештували за сфабрикованими звинуваченнями. 14 листопада позасудова трійка НКВС засудила його до розстрілу; вирок виконали 25 листопада. 24 грудня 1980 року Миколу Івасюка посмертно реабілітували за відсутністю складу злочину.
Життєвий шлях митця трагічно обірвався внаслідок радянських репресій, а значну частину його творчої спадщини втрачено або розпорошено. Збережені твори сьогодні є важливими свідченнями розвитку українського мистецтва та його драматичної історії.
Подробиці можна знайти на сайті: zbruc.eu