Офіційний фотограф Девіда Боуї перетворив свій фотоархів на захопливий аудіовізуальний досвід.
Деніс О’Реган зняв Девіда Боуї більше, ніж будь-який інший фотограф. Його архів налічує понад 10 000 знімків легендарного музиканта.
Проект Bowie: Unseen | Unheard – це імерсивний документальний фільм з просторовим звуком. Він об’єднує 800 фотографій британського фотографа О’Регана, доповнених просторовими звуковими пейзажами, відтвореними через 60 динаміків L-Acoustics L-ISA.
Bowie: Unseen | Unheard представлений у секції Venice Immersive 83-го Венеціанського міжнародного кінофестивалю в Італії до 12 вересня. Девід Боуї пішов з життя у 2016 році, але проект був розроблений за повною підтримкою та співпрацею спадкоємців музиканта. Проект пропонує особистий погляд О’Регана на співака.
Інсталяція складається з восьми екранів та 84 прихованих динаміків. Вона поєднує 12 пісень Боуї з коментарями О’Регана та сотнями фотографій. Глядачі чують уривки музики Боуї разом із розповідями самого британського фотографа.
800 фотографій О’Регана, деякі з яких ніколи не бачили раніше, охоплюють понад два десятиліття кар’єри Боуї. Замість простого представлення фотографій, Bowie: Unseen | Unheard використовує звук для створення окремої оповіді навколо зображень.
Кожна фотографія супроводжується імерсивним звуком, використовуючи технологію просторового аудіо L-ISA від L-Acoustics. Це дозволяє глядачам пережити мультисенсорну подорож, де звук і зображення оживляють світ Боуї.
«Девіду б це точно сподобалося, — каже О’Реган The Guardian. — І йому б сподобалося, що це представляється на Венеціанському кінофестивалі. Він завжди був трохи новатором. Девід любив технології. Він любив втілювати речі в життя та експериментувати з новими ідеями, як-от його облігації Bowie bonds чи Bowie.net. Послухайте альбом Aladdin Sane 1973 року, і він вже пише слова: “Налий мені ще один телефон, я подзвоню, щоб дізнатися, чи вдома твої друзі”. Річ у тім, що Девід був не лише про музику. Він був про пантоміму, візуальні ефекти, театр, кіно».
Проект створений так, щоб глядачі відчували себе так, ніби вони переживають моменти, зафіксовані на фотографіях О’Регана, а не просто дивляться на них. Інсталяція використовує звук для відтворення різних аспектів світу Боуї: від очікування перед виходом на сцену та масштабу арени до розмов за лаштунками та атмосфери швидкоплинних, неповторних моментів.