Ендоскопічні методики в пластичній хірургії часто сприймаються як щадний спосіб омолодження – з мінімальними розрізами та швидким відновленням. Однак за цим чином стоїть складна хірургічна техніка, яка потребує точного розуміння анатомії та показань. Розібратися, чим такі операції відрізняються від класичних підтяжок та кому вони справді підходять, допомагає Софія Абдулаєва, пластичний хірург, кандидат медичних наук.
Що таке ендоскопічні методики
Це малоінвазивні операції, які роблять через невеликі розрізи з використанням ендоскопа – тонкої оптичної камери із системою збільшення та підсвічування. Зображення виводиться на монітор, тому хірург бачить картину максимально точно і може зберегти судини, нерви та природні анатомічні структури.
Таку технологію найчастіше використовують для підтяжки чола та брів, ліфтингу середньої третини особи, корекції овалу обличчя. Сьогодні вона вважається одним із головних трендів, який може дати ефект дбайливого омолодження – не просто “натягнути” шкіру, а перерозподілити обсяги в глибоких тканинах, повернувши їм колишнє положення.
Чим ендоскопічна підтяжка відрізняється від звичайної
Класична підтяжка передбачає довгі розрізи навколо вух та ширше відшаровування тканин. В ендоскопічній техніці роблять розрізи в 1-2 см, найчастіше у волосистій частині голови – вони менш помітні. Також ендоскопія працює з глибокими тканинами, тому результат виходить природнішим.
Переваги
- Тканини травмуються менше;
- ризик рубців мінімальний;
- ризик ушкодження нервів нижчий;
- менш виражені набряки та гематоми;
- зберігається природна міміка;
- відновлення відбувається швидше.
У яких випадках ендоскопічна методика справді ефективна
Особливо добре методика працює у верхній та середній третині особи – області чола, скронь, вилиць та щік.
- Якщо вікові зміни лише почалися;
- є опущення брів;
- нависає верхня повіка;
- почалося опущення тканин середньої третини особи;
- ранній гравітаційний птоз.
Але якщо стадія птозу важка, є виражений надлишок шкіри в нижній третині обличчя, класичний SMAS-ліфтинг буде ефективнішим. Альтернатива – поєднання класичної та ендоскопічної підтяжки, щоб робота проходила у двох площинах.
Кому вона підходить найкраще
Ідеальні кандидати – пацієнти 35–50 років з гарною якістю шкіри та помірними віковими змінами. У молодих пацієнтів ендоскопічна підтяжка дозволяє “перезапустити” тканини до появи вираженого надлишку шкіри.
Але основний критерій – не вік у паспорті, а стан зв'язок, якість шкіри, ступінь птозу, анатомія обличчя та обсяг м'яких тканин. Наприклад, пацієнту із щільною шкірою та гарним тонусом у 55 років ендоскопічна операція може підійти краще, ніж людині 40 років із вираженим надлишком тканин.
Відновлення буде легшим: правда чи міф
У більшості випадків відновлення дійсно проходить легше, тому що розрізи мінімальні – шкіра не відшаровується так сильно, тканини травмуються менше, синці не будуть такими помітними. Якщо ви робите ендоскопію чола, загоєння йтиме 2-3 місяці (це менше, ніж при класичній підтяжці – при ній на остаточну постановку тканин піде 3-6 місяців).
Але це однаково повноцінна хірургічна операція під наркозом. Сьогодні дуже багато пацієнтів роблять комбінують ендоскопічну підтяжку зі звичайним SMAS. У цьому випадку реабілітація буде довшою, ризиків більшою. Якщо лікар робить повноцінний ендоскопічний відшар, видаляються м'які тканини, це глибока травма. Швидкість загоєння залежить від пастозності тканин, віку, травматичності. Однозначної відповіді, що менш травматично – класика чи ендоскопія – немає. Це залежить від техніки.
Після повного загоєння шрами практично непомітні, навіть якщо зробити коротку стрижку – це одна з головних переваг методики. Розрізи зазвичай розташовуються в волосистій частині голови, у скроневій зоні, іноді всередині ротової порожнини. Довжина рідко перевищує 1-2 див.