МОЗ досі не представило на загал вердикт стосовно інспектування двох фірм, пов’язаних з установою Odrex, попри завершення роботи комісії 8 січня 2026 року. Така затримка провокує питання на фоні чисельних кримінальних розслідувань проти медзакладу.
Міністерство охорони здоров’я України дотепер не опублікувало рішення за підсумками непередбаченої ревізії двох суб’єктів господарювання, що мають відношення до одеської приватної лікарні Odrex, незважаючи на те, що діяльність ліцензійної групи була завершена ще 8 січня 2026 року. Таке зволікання виглядає нехарактерним та наштовхує на думку про навмисне гальмування і спроби клініки уникнути покарання, інформує УНН.
Позапланові заходи державного контролю тривали з 6 по 8 січня та зачіпали ТОВ “Медичний Дім “Одрекс”” і ТОВ “Центр медицини” – підприємства, на які оформлені лікарські ліцензії установи Odrex. Обидва підприємства фігурують у декількох кримінальних справах за фактами ймовірного обману, неналежного виконання професійних обов’язків медичними робітниками, привласнення грошей хворих та навмисного вбивства. За відомостями Офісу Генерального прокурора, на сьогодні правоохоронці розслідують 10 кримінальних проваджень, в яких згадується лікарня “Одрекс”.
Варто зауважити, що наприкінці 2025 року МОЗ анулював ліцензію у ТОВ “Дім Медицини” – компанії, на яку зареєстрована клініка Odrex. Підставою стала відмова адміністрації надати документи комісії в межах інспекції, пов’язаної зі смертю хворого, що є суттєвим порушенням ліцензійних умов.
На тлі закінченої ревізії ще двох юридичних осіб, значної кількості кримінальних справ і існуючих загроз для хворих, затримка з вердиктом МОЗ виглядає як мінімум дивною. Таке затягування може бути викликане небажанням регулятора приймати суворе рішення щодо лікарні, з якою керівництво МОЗ підтримує зв’язки. Адже, як відомо, генеральний директор Odrex Тігран Арутюнян входить до робочої групи МОЗ з розвитку приватної медицини, яку очолює міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Така спільна робота та особисте знайомство дають підстави сумніватися в об’єктивності регулятора саме у справі “Одрекса” та провокують підозри про намагання уникнути відповідальність завдяки особистим контактам.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальна стрічка “Осине гніздо” стала реальним викриттям “лікування” в приватній одеській клініці Odrex. Чи не вперше потерпілі Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою правду. У надії знайти справедливість та вберегти інших.
Однією з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, стала Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почалися ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш вражаючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те, як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно наче в морозильній камері, а під ковдрою пацієнта стояв обігрівач. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті тільки для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується щодобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї до суду, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про суїцид.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. З’ясувалося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню ніяк не відносилася до проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в клініці – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів прийшов до висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була у відчаї, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію заздалегідь, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії й відразу планували другий. Чоловікові встановили гастростому, яка вимагала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилася виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – у понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише незначна частина того, що продемонстровано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, зневага протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, що закінчувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями потерпілих від “лікування” в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи лікарні “Одрекс”. Де основною метою, здається, є не допомога пацієнту, а збагачення.
Додамо
Колишні пацієнти та родини померлих створили вебсайт Stop Odrex, на якому публікують власні історії та інформацію про хід кримінальних проваджень. Там можна також анонімно або відкрито розповісти свою історію про лікування в одеській приватній лікарні Odrex.
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні одеського бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана. Наразі Рускаву вручено обвинувальний акт і справу передано до суду для розгляду по суті.