Провінція Больцано (Південний Тіроль) в Італії, що межує зі Швейцарією та Австрією в Альпах і є домом для одних із найдраматичніших гір Центральної Європи, повністю виправдовує своє географічне положення як прикордонна територія. Італія анексувала цей регіон у 1919 році після Першої світової війни, до цього він належав Австро-Угорській імперії. Багато місцевих жителів розмовляють німецькою, і в багатьох аспектах їхні культурні традиції та походження тяжіють до Австрії, а не до Італії.
Під час Другої світової війни фашистський італійський режим збудував серію укріплень уздовж північного кордону країни, які військо контролювало до 1993 року. Для Вінченцо Пальюки ці спеціально побудовані споруди стали джерелом натхнення для сміливого, але глибокодумного проєкту під назвою “Бункер” (Bunker), опублікованого у твердій обкладинці видавництвом Hartmann Books.

Багато бункерів — це окремі бетонні маси з характерними купольними формами та товстими стінами. Інші використовують переваги давньої природної кам’яної основи, іноді врізаючись безпосередньо в гірські схили та доповнюючи їх додатковими захисними спорудами. З роками дахи поросли травою, навколо розрослися кущі, а деякі зовнішні стіни, спроєктовані для маскування під схили, як оголені скелі, набули сюрреалістичного, майже гаудієсківського вигляду.
Пальюка давно захоплюється архітектурою північної Італії, як це видно з його проєкту “Mónos”, що висвітлює часто химерну народну архітектуру маленьких будинків Апеннін. Для проєкту “Бункер” його цікавили стосунки цих конкретних споруд з їхнім віддаленим і мальовничим розташуванням, їхня міцність і часто громіздка присутність, що контрастує з навколишніми альпійськими луками та високими, засніженими вершинами.
Ці людські споруди, зображені без присутності людей, є постійним нагадуванням про рішучі заходи, на які готові піти політичні та військові сили в ім’я націоналізму. “Бункери уособлюють складну спадщину, нагадуючи про драматичний історичний період у Центральній Європі, позначений націоналістичною ідеологією та нездатністю вирішувати конфлікти мирним шляхом — епоху, яка, як ми думали, давно минула”, — йдеться в заяві видавця.







