У п’ятницю, 16 жовтня, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького запрошує на виставку «Грегорійчуки: генеалогія пристрасті». Експозиція об’єднує творчість батька – Петра Грегорійчука – та його доньок Марічки й Зоряни, демонструючи не лише родинну спорідненість, а й різне бачення світу.
Виставка складається з п’яти концептуальних розділів. Представлені твори Петра Грегорійчука, які раніше рідко або зовсім не експонувалися: полотна 1960-х років, а також роботи 1970-х, 1980-х і 1990-х, коли його доньки вже свідомо долучилися до мистецтва. Поряд з доробком батька виставлені твори Марічки та Зоряни, створені під час спільного духовного та мистецького єднання, а також пізніші роботи, що показують сучасний мистецький діалог родини.
Живопис Петра Грегорійчука вирізняється потужною енергією та силою, глибоко вкоріненою в рідну землю. Художник вмів поєднувати емоційність з інтелектуалізмом, володів виразним темпераментом і любов’ю до насиченого, вишуканого, часом несподіваного кольору. Він експериментував з кольором так само, як і з формою, шукаючи нові пластичні рішення. У його мистецькій мові відчувається внутрішній спротив та прагнення створити власний світ, де залишається місце для краси.
Окрім уже відомих живописних творів, на виставці вперше покажуть гостросатиричні картини Петра Грегорійчука, присвячені радянському тоталітаризму в Україні до 1991 року. Деякі з цих робіт побудовані на глибоких смислових підтекстах, інші – на відвертій іронії чи сарказмі. Вони розкривають ще один аспект творчості митця – його непримиренність до тоталітарної системи.
Ще один маловідомий напрямок творчості Петра Грегорійчука – абстрактні композиції. Ці роботи, несподівані для його впізнаваної малярської мови, демонструють принципово інші підходи до організації художнього простору. В абстрактних мотивах прочитуються форми, «підхоплені» та трансформовані з динаміки повсякдення, що відкриває ще один вимір багатогранного таланту художника.
Важливе місце у творчості митця посідає Львів, який він зображував упродовж усього життя. Натхненний урбаністичними пейзажами, Грегорійчук крок за кроком розкривав велич і монументальність рідного міста. У 1980-х роках він створив велику серію львівських пейзажів у конструктивній пластичній манері, поступово позбуваючись другорядних деталей задля чистої архітектурної пластики.
Символічними в контексті мистецького родоводу є твори Марічки Грегорійчук. Попри професійну музичну освіту, вона перейняла від батька захоплення красою та експресією станкового живопису. У деяких її картинах зображено легендарну творчу майстерню Петра Грегорійчука – простір, де, зокрема, музикували його доньки.
Зоряна Грегорійчук, також фахова музикантка, розкрила себе в образотворчому мистецтві як оригінальна писанкарка. Її роботи демонструють особливе відчуття символічної палітри глибинних пластів етнокультурної традиції.
Окремим смисловим акцентом виставки стане альбом Петра Грегорійчука, створений з великою любов’ю та мистецьким чуттям його онукою – дизайнеркою та музиканткою Соломією Ониськів. Це її данина пам’яті дідусеві.
Куратори виставки: Роман Яців та Марія Грегорійчук.
За матеріалами: zbruc.eu