«За горизонтом»: львів’ян запрошують на три виставки польської графіки
23 жовтня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкриються три персональні виставки циклу «За горизонтом»: Маґдалєни Боффіто («За мить»), Аґнєшки Цєсліньскої-Кавецкої («За життям») та Блажея Остої Льніскі («За словом»). Проєкт триватиме до 15 листопада.
Усі троє митців пов’язані з факультетом графіки Варшавської академії образотворчих мистецтв, але працюють у різних творчих напрямах. Цикл продовжує програму популяризації польської мистецької графіки в Україні, яку Академія реалізує спільно з Фундацією імені Маріуша Казани.
Прийменник «за» у назві циклу вказує на те, що перебуває поза межами видимого. Такою межею є горизонт, і для кожного він на різній відстані. Кожна виставка наповнює це «за» власним змістом — миттю, життям або словом.
Як пише Барбара Казана, голова Фундації імені Маріуша Казани, у вступі до каталогу: «Експозиція складається з трьох персональних виставок – трьох різних художніх візій і цілком нових автономних світів. […] Відкриваючи перед глядачем приховані виміри реальності, ці твори стають простором для інтерпретації того, що простягається по той бік видимого світу. Плин часу, його матеріальні сліди та пам’ять дозволяють торкнутися таємниці нашого власного внутрішнього горизонту».
Маґдалєна Боффіто. «За мить»
Представлені на виставці монотипії 2025–2026 років виконані у фіолетовій гамі, що викликає асоціації з генціаною. Роботи зображають жанрові сцени: підглянуті миті повсякденного життя, схоплені саме в той момент, коли вони минають.
Найчастіше події розгортаються біля води, на пляжах і в басейнах – у прикордонному просторі, який нерідко порівнюють зі сценою, де святкова тілесна експресія стикається з буденними ритуалами: розстеленням пледа чи дрімотою на лежаку.
Пляж тут є не лише місцем дії, але й метафорою самої техніки. Пісок слугує природною рухомою матрицею. Так само працює монотипія: один жест породжує лише один відбиток, після якого залишається примарне відлуння (так званий ghost print).
Навіть такий нетривкий слід пов’язує монотипію з одним із найдавніших прагнень мистецтва – надати часові форму, яку можна передати далі.
Як зазначає художниця: «Той самий жест, той самий ритм повторюється в кожному мистецтві – іншою рукою, в іншому матеріалі, але з тією самою тугою за можливістю зупинити час. Прагнення зберегти мить завжди однакове, змінюється лише інструмент».
Аґнєшка Цесліньска-Кавецка. «За життям»
Мисткиня працює у фігуративному напрямі, звертаючись до спадщини давнього мистецтва. У своїх графічних колажах вона поєднує фрагменти старовинних гравюр, створених із давно втрачених друкарських форм.
Кожна робота є результатом складного багатошарового процесу, у якому композиція виникає поступово. Цей принцип лежить в основі її творчої практики незалежно від обраного матеріалу.
Цього разу художниця переносить його на поверхні антикварної порцеляни: вікторіанської тарілки, баварського вазона чи бельгійської миски.
Час тут не відтворюється хронологічно. Він розрізається, змішується й отримує нову структуру. Елементи різних епох поєднуються не для реконструкції минулого, а для створення нового, нелінійного порядку.
Як пише Маґдалєна Боффіто: «Це не історія про те, що минає. Це саме минущість, вписана в розріз і шов».
Блажей Остоя Льніскі. «За словом»
На виставці представлений «Щоденник» – цикл із 365 олійних картин на полотні, створених у 2019–2021 роках у камерному форматі (18 × 13 см).
У кожній роботі художник занурює в шари фарби листок ґінкго – дерева, яке називають живою викопною пам’яткою природи.
Жест повторюється щоразу, але процес приховування листка ніколи не є однаковим. Сам момент його зникнення залишається невидимим для глядача. На поверхні лишається лише рельєфний слід кольору молочного бурштину.
Проєкт «За словом» звертається до того, що передує мовленню та втілюється в образі, здатному передавати сенс без посередництва слів.
Тут час прочитується символічно – як свідчення того, що вже минуло, а не як хроніка подій.
Виставку також доповнюють сериграфії з циклу «Дім» (2018), що зображають інтер’єри – від кухні й спальні до майстерні. Вони надають цьому часовому виміру конкретного місця.
Виставки супроводжуються трьома окремими каталогами, кожен із яких знайомить відвідувачів із контекстом представлених робіт та творчим шляхом митця.
Під час вернісажу також буде оголошено результати конкурсу «Індекс імені Маріуша Казани» та вручено нагороди лауреатам.
Індекс імені Маріуша Казани
Графічний конкурс «Індекс імені Маріуша Казани» було засновано у 2012 році для вшанування пам’яті польського дипломата та поціновувача мистецтва Маріуша Казани.
Щороку в ньому беруть участь студенти та випускники Львівської національної академії мистецтв, а до складу журі входять викладачі та професори з Польщі й України.
Переможець отримує грошову нагороду, засновану Генеральним консульством Республіки Польща у Львові, а також запрошення на мистецьке стажування в Польщі.
Про митців
Маґдалєна Боффіто. Візуальна художниця, доктор габілітований, професорка Варшавської академії образотворчих мистецтв, проректорка з міжнародних зв’язків. Працює у сфері графіки, живопису, фотографії та ілюстрації. Закінчила майстерню літографії професора Владислава Вінецького, де нині викладає. Авторка монографії «Władysław Winiecki. Wielki Wodewil». Стипендіатка Міністерства культури та Уряду Італії (Accademia Albertina, Турин).
Аґнєшка Цесліньска-Кавецка. Професорка, доктор габілітований. Випускниця Варшавської академії образотворчих мистецтв (1991), де керує Міждисциплінарною майстернею графічних технік. Лауреатка престижних нагород у Японії (Кочі, 2006; Нака-Тоса, 2009), кураторка численних графічних виставок. Співтворчиня проєкту перенесення графіки на порцеляну. У Львові презентувала виставку «Curiosity» (2023).
Блажей Остоя Льніскі. Живописець, графік, дизайнер книжок, плакатів та шрифтів, професор образотворчого мистецтва. З 2020 року обіймає посаду ректора Варшавської академії образотворчих мистецтв. На факультеті графіки керує Майстернею літографії та унікальних видань. Почесний доктор Львівської національної академії мистецтв (2023), лауреат Золотої медалі «Заслужений культурі Gloria Artis» (2023). У Львові представляв виставку «Образ природи» (2023).
Організатори:
Варшавська академія образотворчих мистецтв;
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького;
Фундація імені Маріуша Казани;
Генеральне консульство Республіки Польща у Львові;
Львівська національна академія мистецтв.
Фундацію імені Маріуша Казани засновано 29 вересня 2010 року з ініціативи його родини та друзів Маріуша Казани, директора Дипломатичного протоколу Міністерства закордонних справ Польщі, дипломата й мецената культури. Його захоплення мистецтвом і діяльність із популяризації польської культури надихнули на створення організації. Місія Фундації — формувати позитивний образ Польщі через культуру й мистецтво, а центральним напрямом її діяльності є сучасна польська графіка. Спільно з Міністерством закордонних справ Польщі та графічними центрами Фундація реалізовувала проєкти, зокрема в Китаї, Бельгії, Лівані, Ірландії, Італії, Чехії, Словаччині, Бразилії, Болгарії, Сербії, Сполучених Штатах Америки та на Кіпрі. Фундація працює під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща та Ректора Варшавської академії образотворчих мистецтв.
Оригінал статті: zbruc.eu