За здоров'ям: бігти чи йти?

У сучасної людини з'являється все більше проблем, пов'язаних із нестачею фізичної активності. Це і надмірна вага, і серцево-судинні захворювання, і порушення кров'яного тиску, інші супутники малорухливого способу життя.

Одним із найдоступніших способів компенсації нестачі руху є біг. Саме його обирають люди, сподіваючись уберегтися від інфарктів, інсультів та взагалі зміцнити своє здоров'я. Серед прихильників бігу чимало і таких, хто явно не розрахував своїх сил – рвонув, як то кажуть, з місця…

А ось лікарі, особливо кардіологи, радять людям для зміцнення серцево-судинної системи не біг, а прискорену ходьбу, велосипед чи плавання. Порившись в Інтернеті, знайшов багато статей, де медики, вчені різних спеціальностей, насамперед геронтологи (геронтологія – наука, що вивчає проблеми старіння організму), виражають кардинально протилежні погляди на оздоровчий біг.

Почнемо з аргументів тих, хто проти. Натрапив на статтю, в якій згадується про 54-річного «короля» джоггінга (біг підтюпцем) Джона Фікса, він у 1984 році впав мертво під час ранкової пробіжки. Лікарі визначили, що причиною смерті знаменитого бігуна став великий інфаркт. Розтин показав, що за місяць до своєї смерті Фікс мав три серйозні серцеві напади, але продовжував бігати, сподіваючись, що таким чином зміцнить своє серце.

Категорично висловився проти бігу видатний японський учений, винахідник комп'ютерної дискети Йосіро Накамацу: «Багато хто захоплюється бігом, але нічого, окрім шкоди, у зрілому віці біг не приносить. Набагато корисніша щоденна робота з гантелями і навіть штангою». Ну, гаразд, це вчений-інженер, а не медик. Він виходить із власного досвіду, не проводячи спеціальних досліджень та не посилаючись на статистику.

Але що стверджує відомий французький геронтолог Франсуаза Фарет: «Обережніше треба бути і з бігом підтюпцем, він шкідливий для колін. Більше користі від ходьби та плавання». Якщо це каже вчений-геронтолог, це вже серйозно. Але, напевно, мадам Фарет мала на увазі людей у віці.

Тому на них насамперед і посилатимемося, наводячи аргументи прихильників оздоровчого бігу. Не менш відомий серед геронтологів Денхем Харман. До 82 років він щодня пробігав по три кілометри. Бігати перестав через травму спини, яка аж ніяк не пов'язана з бігом.

Всесвітньо відомий американський фізіотерапевт Пол Брегг (широке визнання здобули його праці щодо голодування та оздоровчого бігу) бігав навіть у літаку, між рядами крісел. Він вважав, що будь-яка людина має шанси прожити не менше 120 років, але за умови, якщо правильно харчуватиметься і вестиме здоровий спосіб життя. Однак довести це на власному прикладі не зміг – помер 81 року. Хоча існує легенда, що 95-річного вченого в 1976 поглинула величезна океанська хвиля, коли той займався віндсерфінгом. Така різниця у віці виникла через плутанину з датою народження, оскільки сам Пол стверджував, що народився 1881-го, тоді як дослідники знайшли документи, що підтверджують, що Пол Брегг народився 1895-го.

А що офіційна медицина? Кардіологи побоюються призначати оздоровчий біг. Адже знайдеться хтось, хто, не знаючи можливостей свого організму, почне бігати без міри. Відповідай потім за нього. Окремі випадки, навіть трагічні, зовсім не означають, що не треба взагалі бігати. Буває ж, що серце розривається під час сну.

Як би там не було, не рекомендується починати бігати без серця. Спочатку потрібно пройти так звані функціональні проби, коли можливості серцево-судинної системи з'ясовуються за певного навантаження. А далі – систематичні заняття із поступовим збільшенням навантаження. Чим старша людина, тим меншою має бути інтенсивність занять при помірному збільшенні їх тривалості. Краще бігати повільніше, але довше – аксіома.

Не хочете бігати – ходіть. Тільки ходіть швидко. Користування від повільної ходьби мало. Навантаження на організм має бути аеробним, тобто пульс повинен збільшуватися хоча б до 140 ударів на хвилину, тільки за цієї умови серцево-судинна та дихальна системи тренуватимуться і зміцнюватимуться.

А як не перевантажити себе навіть під час повільного бігу? Якщо ви біжіть і вистачає носового дихання (вдихаєте повітря тільки носом, а видихаєте через рот), значить, все гаразд. Тільки захочеться вистачити повітря ротом – припиняйте біг. Безпека гарантована.

Медики радять зважати не тільки на стан серцево-судинної системи, але й звертати увагу на психотип людини і на те, як працює його біологічний годинник, «жайворонок» він чи «сова». «Жайворонку», який рано лягає і рано встає, легко почати бігати і о шостій, і о п'ятій ранку. Зовсім інша картина, коли таку рань вибігає «сова». Їй краще бігати, коли організм остаточно прокинеться, адже треба займатися із задоволенням, з радісним настроєм. Але часто можна бачити: один біжить, і видно на його обличчі якийсь підйом і насолоду, інший – немов якусь повинность відбуває.

Про шкідливий вплив бігу на кістки та суглоби говорять ортопеди. Вони зазначають, що бігати небезпечно тим, хто вже має суттєву патологію опорно-рухового апарату. Так, якщо побіжить людина вагою 120 кг, то тільки шкода собі зробить, хоча кістки, суглоби, зв'язки теж пристосовуються та тренуються. І, зрештою, офіційна рекомендація Асоціації ортопедів США: «Швидка ходьба та заняття на велосипеді-тренажері добре тренують м'язи, серце та легені, але практично не впливають на розвиток скелета».

До речі, уся Америка бігає. Американці бігають скрізь – на стадіонах, у парках, вулицями, навіть біля Капітолію є бігова доріжка. Бігають і під час обідньої перерви, переодягаючись у спортивну форму.

І насамкінець дещо з власного досвіду. Часто ходжу пішки на роботу та з роботи – приблизно 4 км. Виняток, коли на вулиці злива чи сильна ожеледиця. Вигода потрійна. Тренуєш серце та легені. Зберігаєш нерви, оскільки не покладаєшся на громадський транспорт, ніколи не спізнюєшся на роботу, та ще й економія.

Частину дороги пробігаю, відрізками від 20 до 200 м. Так, до речі, робив і Поль Брегг. Ви скажете – загазовані вулиці, шкідливо? Але із двох зол вибирають менше. Краще рух навіть загазованими вулицями, ніж малорухливість. На жаль, і бігають, і ходять пішки на роботу, і взагалі займаються фізкультурою не більшість. А ранкову зарядку роблять лише шість відсотків – є мода на нерухомість, немає моди на рух.

Тому бігайте, ходіть, плавайте, стрибайте, танцуйте… І взагалі щось робіть – рухайтеся! Боротися зі старінням і хворобами ніколи не пізно і ніколи не рано, хоча чим раніше – тим краще. Починайте не з Нового року чи місяця, а вже завтра!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *