Буквально з моменту появи на екранах кінотеатрів хорори відразу завоювали симпатію глядацької аудиторії. Навіть та її частина, яка стверджувала, що зовсім не любить тремтіти від страху, дивлячись на біле полотно «монітора», насправді й не підозрювала: багато улюблених нею стрічк є саме «фільмами жахів».
Хоча отримання задоволення від «негативної» емоції змушувало тих самих дослідників людської природи розгублено розводити руками. Здоровому значенню факт суперечив.
Проте докладніші подальші досліди щодо впливу фільмів на людину лише підтвердили думку більшості експертів: боятися не лише приємно, а й корисно.
Не секрет: завжди були популярні і «кімнати жахів». Поява енцефалографії дозволило дізнатися, як змінюється активність мозку після їх відвідування.
З'ясувалося:
- рівень тривожності – зменшувався;
- втома – майже зникала;
- настрій значно покращувався.
Більше того. Чим сильніше налякався під час проходження атракціону, тим чудовіше почуваєшся після виходу з «темного намету» назад — на яскраве денне світло.
У цілому нині прилади констатували: активність діяльності мозку під впливом страху падає, він заспокоюється.
Результати дослідів дозволили зробити вченим несподівані та далекосяжні висновки: ефект від переляку дуже схожий з таким самим різними медитаціями.
Виходить: дико регочучий і зависаючий від зашкалюючих емоцій відвідувач, що проходить крутий квест у реальних умовах, займається тим самим процесом, що і сидить з пісною фізіономією в позі лотоса «індус»? Наука каже – так. Обидва екстремали пізнають свій внутрішній світ. Просто перший вибрав шлях, де вгору повзе кількість адреналіну в крові і ризик опинитися на лікарняному ліжку значно вище, ніж у розумного побратима, який вважав за краще йти через «тишу, абсолютну порожнечу та самотність» йоги.
Швидше за все, підозрюють фізіологи, причина дивного захоплення страшним кіно, читанням готичної фантастики, відвідуванням моторошних «американських гірок» криється в неможливості обдурити мозок блукаючого в «лабіринтах із привидами» повністю. Гість «ярмаркового намету з кошмарами» таки усвідомлює, що ужастики — лише ілюзія, і не становлять реальної загрози його життю та здоров'ю. Саме цей факт, мабуть, і надає принади процесу «лякання» як організаторам, так і споживачам «віртуального продукту».
Крім того, на думку експертів, спільне переживання емоцій значно зміцнює соціальні зв'язки. А отже, недільний похід на перегляд хорору або катання-зависання над прірвою в кабінці японського дива техніки робить сімейні узи міцнішими, родинні зв'язки — тіснішими, а відносини між «людьми з одним прізвищем» — тепліші.
Мабуть, і керівники підприємств, які раціонально думають, не відмовляться від проведення у своїх компаніях подібних заходів — щоб поліпшити клімат у колективі і згуртувати підлеглих один з одним, адже ніщо так не поєднує, як спільно пережитий жах.
Само собою, перед прийомом таблетки кошмару необхідно відвідати свого терапевта: обстежитися, отримати добро на сеанс отримання дози адреналіну. Щоб раптовий, хай і запланований, переляк не закінчився різким погіршенням самопочуття. І лише потім…
Бійтесь на здоров'я!