Якось старий Апулей зауважив, що якби Венера не мала світлого волосся, то боги б нею не захоплювалися. І в цьому полягає вся суть римського погляду на красу. Їхній ідеал разюче світлий. Зразкова жінка повинна бути білявою, зі світлою шкірою, одягненою в прозорий шовк і прикрашеною золотом. Навколо неї мали гратися такі ж світловолосі діти, а світловолосі рабині – клопотатися. А десь позаду мав виднітися чоловік у білій тозі, який оплачує все це пишноття, повідомляє Ukr.Media.
Якщо греки божеволіли від атлетичної статури, то римляни були практичні. Їхня врода завжди мала чіткий контекст — вигідний шлюб і суспільне становище.
Візьмемо, наприклад, шкіру. Засмага вказувала тільки на одне: ти працюєш на полі. Аристократка ж мала бути блідою, як алебастр, оскільки її єдина зустріч з сонцем — це випадковий промінь, який пробивається крізь коштовні фіранки на віллі. Тому вживалося все. Дружина Нерона, Поппея Сабіна, настільки обожнювала ванни з молока ослиць, що у відрядження брала з собою цілі табуни цих нещасних звірят.
Між іншим, якщо ви десь бачили нісенітницю про те, що римлянки для блідості вживали деревний спирт — забудьте про це. Не знаю, хто це вигадав, але в Стародавньому Римі не вміли виготовляти спирт, а навіть якби й спробували, вони б не встигли стати привабливими, оскільки злягли б після першого ж ковтка. Римлянки були одержимі зовнішністю, але точно не були схильні до самогубства.
А ось чим вони справді себе отруювали, так це свинцевими білилами. Шкіра від них ставала сірою і покривалася виразками, але замість того, щоб позбутися баночки, жінки просто наносили ще товстіший шар. Нічого не нагадує?
З волоссям теж потрібно було морочитися. Брюнеткам, щоб відповідати моді, доводилося змащувати голову сумішшю козячого сала і попелу з букового дерева, а потім годинами перебувати під сонцем. Щоб обличчя при цьому не засмагло, на нього одягали щось на зразок торбинки з отвором на маківці. Якщо ж волосся від таких тортур випадало, завжди можна було придбати перуку. Найкраще – зрізану з голови якоїсь полоненої германки. Зручно, коли твоя імперія безперервно з кимось воює.
Сьогодні ми розраховуємося за салони, а в Римі купували самих фахівців. Поняття «ars ornatrix» означало мистецтво прикрашання, і майстри в цій галузі коштували величезних грошей. Рабиня-візажистка чи перукарка могла коштувати більше, ніж міцний гладіатор. Заможні матрони взагалі не ходили до громадських терм — у них вдома працював штат зі сотні дівчат, які тільки й робили, що вищипували, змащували оліями і масажували свою господиню.
Фігура також мала відповідати вимогам. Надмірна худорлявість не заохочувалася. Римляни бажали бачити перед собою майбутню матір своїх нащадків, тому стегна повинні бути широкими, а хода – плавною та величною. Ніякої метушні. Жінка повинна поводитися так, ніби вона вже володіє половиною цього світу.
І, між іншим, вони дійсно володіли. Поки чоловіки билися в нескінченних війнах, римські вдови спокійно займалися бізнесом, купували нерухомість і управляли величезними капіталами.
Тому наступного разу, коли ви будете очікувати, доки ваша кохана збереться на вечерю, або побачите рахунок за її догляд, просто видихніть. Тіштеся, що вам не треба купувати їй рабиню-перукарку, а у вашому дворі не пасуться сто ослиць для вечірньої ванни. А, свинцю в пудрі більше немає.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Римлянки труїлися свинцем заради статусу, а ми — філерами та фільтрами. Чи вартий «ідеальний» фасад таких жертв?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
👑 Краса варта всього 🌿 Здоров'я — пріоритет 🤔 Все добре в міру
📊 Карта думок
👑 Краса варта всього 0% 🌿 Здоров'я — пріоритет 0% 🤔 Все добре в міру 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!