Ким і чим багато Дівєєво?

З чого починається Батьківщина?
З картинки у твоєму «Букварі»…

У кожної людини слово “Батьківщина” викликає певні асоціації: посмішка мами, перша казка, святі місця. Одним із таких місць є Дівєєво. Для багатьох православних воно починається із джерела Казанської ікони Божої Матері. Варто 3 рази поринути у ньому, як починає зникати тягар проблем, з яким Ви приїхали до Дівєєва.

Дивіївська земля багата на святі джерела: джерело великомученика і цілителя Пантелеимона, Іверської ікони Божої Матері, матінки Олександри, засновниці жіночого монастиря. Саме їй було бачення, в якому Пресвята Богородиця вказала місце свого нового наділу на півночі Росії. З мудрою обережністю приступила вона до будівництва громади, яка мала розросттися в монастир.

В 1767 мати Олександра приступила до будівництва кам'яного храму в Дівєєво в ім'я ікони Казанської Божої Матері. На тому самому місці, де з'явилася Цариця Небесна. Коли храм було збудовано, вона поїхала до Казані за списком із чудотворної ікони казанської Божої Матері. Незадовго до смерті матінка Олександра взялася за створення громади. Вклонитися преподобній Олександрі Дівєєвській можна у храмі Різдва Христового.

Поруч із мощами преподобної Олександри Дівєєвської знаходяться мощі преподобних Олени Дівєєвської та Марфи Дівєєвської. Марфа Дівєєвська продовжила справу матінки Олександри: допомагала заготовляти стовпи та ліс для млинової громади; носити каміння для будівництва церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Вона була наділена даром чистої та безперервної молитви. У всьому вона була слухняна Серафиму Саровському, який опікувався Дівєєвськими сестрами. Він же сказав про те, що згодом мощі схимонахині Марфи будуть відкрито в обителі, тому що вона так догодила Господу, що удостоїлася нетління.

Цікава доля преподобної Олени Дівєєвської. Вона була начальницею Млинової обителі, але завжди працювала і несла послух нарівні з сестрами. Олена Василівна виконувала найважчі доручення Серафима Саровського. Її брат Михайло Васильович Мантуров також допомагав Серафиму Саровському у влаштуванні Дівєєвської обителі. За це всі шанували Михайла Васильовича Мантурова.

Так сталося, що Михайло Васильович захворів на злоякісну лихоманку і був при смерті. Серафим Саровський вилікував його, але покликав його сестру і дав незвичну послух: померти за брата. Це був останній послух, який виконала черниця Олена.

Дивіївська Земля була притулком для блаженних. Пелагея Іванівна, Паша Саровська, Наталія Дмитрівна. Їхні імена зараховані до лику святих, а мощі перебувають у Дівєєво. Багато страждань довелося пережити Пелагеї Іванівні, перш ніж вона потрапила до Дівєєва. Чоловік садив на ланцюг, щоб Пелагея Іванівна не бігала з дому молитись ночами. Мати не знала, куди й подіти «дурницю». Черниця Макріна, яка мала доглядати її, била її без жалю. Але ніхто не міг завадити їй чинити подвиги.

Паша Саровська близько 30 років жила у Саровському лісі. Вона мала кілька печер у різних місцях непрохідного лісу. Іноді вона ходила в Саров і в Дівєєво. Своєю прозорливістю вона заслужила на повагу і любов. Селяни та мандрівники давали їй грошей, просячи молитов. За чотири роки до переїзду до Дівєєва її жорстоко побили. Цілий рік вона хворіла, і зовсім одужати їй не вдалося. Болі проломленої голови та пухлина під ложечкою мучили її постійно. Улюбленими її заняттями було полоти город і поливати. Це супроводжувалося невпинною молитвою. Саме Паша Саровська зустріла Миколу II та довго розмовляла з ним про долю Росії.

Говорячи про блаженних і праведних, не можна не згадати про преподобного Серафима Саровського, чиї мощі перебувають у Троїцькому соборі. Тут можна побачити і речі, якими користувався старець. Досі жива традиція давати паломникам на дорогу сухарики та олію, що висвітлюється на мощах преподобного Серафима Саровського.

Земля Дівєєвська багата на праведників. Біля стін Троїцького собору, на цвинтарі, лежить ієромонах Володимир Шикін. Завдяки його молитвам отримували зцілення багато людей. Тепер до нього на могилку по допомогу йдуть не тільки ті, хто був знайомий з ним за життя, а й ті, хто дізнався про нього після його смерті. За словами православних, він надає допомогу, варто лише попросити про це і зробити три земні поклони. Можна залишати записочки-прохання на його могилці.

Для когось поїздка до Дівєєва – це екскурсія у минуле, але більшість їдуть туди доторкнутися до святині, знайти вихід із складної ситуації. Вважається, що кожен православний має тричі пройтися з молитвою канавкою Пресвятої Богородиці, і тоді Цариця Небесна допомагатиме у справах.

Література: Літопис Серафимо-Дивєєвського монастиря.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *