Шеліщ Лариса Ісааківна, народилася в м. Житомирі. Закінчила Житомирське училище культури і мистецтв ім. І.Огієнка, згодом – Національну Академію Керівних Кадрів Культури і Мистецтв.
Але так звикла до медичного колективу, в якім працювала і раніше, що по теперішній час працює в Центральній міській лікарні № 1 м. Житомира на посаді секретаря.
Весь вільний час віддає музиці і співу в колективі. Залучає медичних працівників до мистецтв, проводить музично-пісенні конкурси, співає, акомпанує, пише вірші, сценарії та виступає в ролі ведучої.
Вірші Лариси Шеліщ друкувались в поетичних альманахах медичних працівників Житомирщини.
На слова вірша «Ода медичному працівнику» житомирський музикант Віктор Голуб написав музику і презентація пісні відбулася на урочистому зібранні колективу ЦМЛ № 1 до Дня медичного працівника в 2013 році.
У 2015 році Лариса Ісааківна стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу поетів – медичних працівників, присвяченому 200-річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
ПОЕТ З ПРОРОЧИМ ПОГЛЯДОМ ВЕЛИЧНИМ
Минуло понад двісті років…
Та знов твій вірш повчає нас
Поет-пророк! Поет від Бога
Наш батько! Славний наш Тарас!
Своїм могутнім, вільним словом
Ти в наших душах поселив
Любов та прагнення свободи
І ненависть до ворогів.
Минуло понад двісті років…
Але прийшов наш час!
Єднаймося! Рішучих дій і кроків
Від нас давно чекає наш Тарас!
ПОСВЯЩЕНИЕ АКУШЕРКЕ
Пускай прославится в веках
Сей тяжкий труд, ни с чем не схожий –
И вновь появится дитя
На белый свет, на свет наш Божий.
И попадет в объятья рук,
Тех самых рук, хвалу которым
Хочу воспеть сегодня я,
Весь мир мне будет вторить хором!
Во все века (так повелось)
Ведь нет роднее человека,
Чем мать! Она нас родила!
Мы с нею связаны навеки!
Лишь руки матери всегда
Согреют нас и приласкают.
Но есть еще и руки тех,
Кто нас на свет сей принимают!
Свой первый крик мы издаем
В ее руках – в руках той самой,
Которую давно пора
Назвать второю нашей мамой!
И словно мать свое дитя
Рукою к сердцу прижимает,
Так акушеркина рука
С рожденья нас благословляет!
Так будь и ты благословенна!
И будет пусть всегда крепка
Рука земли! Рука вселенной!
Твоя надежная рука!
ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ
Ах, юность, юность –
Вешняя пора!
Благоухаешь ты,
Как ландыш майский.
Полна желаний
И надежд полна
В свои шестнадцать райских!
Сегодня ты – ровесница весны
И так же, как она, красива.
И небеса прозрачны и чисты
От нежных трелей соловьиных.
И вскоре повстречаешь ты любовь,
Такую светлую и настоящую,
Что будешь вспоминать ты вновь и вновь
Ту песню соловьиную звенящую.
Так пусть же в день рожденья твой
Своим теплом весна тебя одарит
И соловей лишь для тебя споет
И лета многие тебе подарит! 
ДВУМ ЛЮБЯЩИМ СЕРДЦАМ
Любовь объяла планемем сердца!
Сама судьба вас повенчала.
И, словно бурная река,
Соединила два причала.
Соединила на добро,
Даруя радость и удачу;
Ни золото, ни серебро –
Счастливых, долгих лет в придачу!
И лебединой верностью еще
Судьба вас щедро одарила,
И обняла вас горячо,
И в добрый час благословила!
И будет праздник дотемна,
И всполыхнет на небе зорька,
Когда сливаются уста,
Когда все крикнут хором: “Горько!”.
ОДА МЕДИЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ
Медичний працівник! Хвала тобі і шана!
Дай Бог, щоб не боліли руки золоті,
Бо завдяки тобі міцнішає держава
І прославляє тебе навіки!
Ти – втілення любові і надії!
Ти – рятівник життя! Ти – Бог!
Бо так, як він – в людей вселяєш віру
І смерть не підпускаєш ні на крок!
І кожен день, у будь-яку хвилину
Рятуєш ти іще, іще одне життя,
Із рук твоїх всміхається дитина
І вперше дивиться у майбуття!
Ти будеш славитись віками,
Даруючи надію і життя!
Тож хай квітучими, мов літо, рушниками
Й трояндами простелиться твій шлях!
ПОСВЯЩЕНИЕ РЕАНИМАТОРАМ
Реанимировать сердца –
Великое призвание.
И каждый из реаниматоров
По-праву носит это звание.
Он должен действовать мгновенно
И ни секунды не терять:
Снабжая сердце кислородом –
Жизнь в это сердце возвращать.
Реаниматоры – герои-победители!
Трудитесь неустанно, без конца.
И, за давлением следя,
Вставляя трубки в уши,
Реанимируйте лишь черствые сердца,
А если нужно, то и души!
