Квіти – любов моя

Українські жінки дуже люблять квіти – біля кожної оселі та перед парканом буяє різнокольоровий килим. Навіть іноземці, які гостювали в нашій країні, відзначають цей факт. А хазяйки приватних будинків не просто вирощують квіти, а навіть створюють у себе на подвір’ї справжні композиції з квітів та витвори ландшафтного дизайну.

Однією з таких господинь є директор нашої бібліотеки Алла В’ячеславівна Осика, яка щиро закохана у квіти. Що тільки є цікавого на цю тему в Інтернеті, що можна побачити у наших парках та клумбах, що розповідають сусіди та співробітники – Алла В’ячеславівна запозичує та творчо переробляє для свого квітника. Подвір’я в неї невеличке, але в нього органічно вписалася і альпійська гірка, і малесеньке озерце з фонтаном.

Цікаве рішення вона застосувала при оформленні бокового палісаднику: земля поміж невеличких туй застелена плівкою, а зверху викладений візерунок з сірої та рожевої гальки, все це прикрашено горщиками із декоративною хостою.

Справжньою окрасою двору є петунії, які квітнуть із початку червня аж до вересня. Велике розмаїття форм та кольорів цієї квітки допомагає створити у дворі справжнє відчуття свята.

Починаючи із ранньої весни, клумби радують око різнобарвними крокусами та ніжними пролісками, трохи пізніше розквітають розкішні гіацинти. Рожеві, бузкові, білі, бордові – вони наповнюють повітря ніжними солодкими пахощами. А потім настає час тюльпанів. Очі розбігаються від їх розмаїття!

Але справжня королева квітника – це лілія. Прибувши до нас з далекої Голландії, ці квіти чудово акліматизувалися на наших грунтах і впродовж літа чарують око пишним цвітінням. Особливо ефектно виглядають помаранчеві та білі квіти.

А який же квітник обійдеться без троянд! І у Алли В’ячеславівни є декілька різновидів: ясно- червоні ампельні, блідо- рожеві британські та темно- червоні кущові, що квітнуть до перших приморозків.

А восени приходить черга яскравих айстр та високих пихатих жоржин, що зверхньо поглядають і на ліани, що плетуться по паркану, і на айстри, і на яскраво- червоні та помаранчеві настурції, які цілими сімейками визирають з -під свого круглого листя. А жоржинам є чим пишатися – темно- бордові, в діаметрі завбільшки десертної тарілки з бархатними пелюстками – вони у всіх викликають захоплення. Але краще один раз побачити всю цю красу, ніж сто разів прочитати.